Море, сонце і пляжі
Нинішній курортний сезон у Криму називають найбільш вдалим за останні роки
ВРАЖЕННЯ
Анастасія СЕНОТОВА, Бахчисарай
|
Цього року можливості відпочинку в Криму були багатими і різноманітними: у сфері політики нічого надто страшного не відбувається, процедура проходження митного контролю дещо спрощена, а погода стоїть така, що єдине непереборне бажання будь-якої нормальної людини – з розгону поринути у прохолодні хвилі Чорного моря, що вабить. А проте чи такі вже вони прохолодні? Судіть самі: ось уже 2 тижні температура води тримається на позначці +28 градусів за Цельсієм при температурі повітря між +35 і +40 градусів у тіні. І синоптики не дуже тішать прогнозами, обіцяючи ще більш спекотний серпень.
Але численних відпускників спека не відлякує. Вони їдуть у Крим. Сьогодні тут уже відпочило на 80 тисяч чоловік більше, ніж минулого року за цей же період, а всього – понад два мільйони. Усі санаторії, пансіонати, зони відпочинку дощенту забиті. До 1 вересня немає зворотних квитків. На львівський напрямок продано квитки навіть у комерційних касах із переплатою.
Про переваги і недоліки проведення відпустки в Криму найкраще спитати у самих відпочиваючих. Це нескладно зробити навіть у Бахчисараї, нашому маленькому місті, оскільки бажаючих відвідати його визначні пам’ятки культури не бракує. До одної з них – у Ханський палац – я й вирушила, озброївшись блокнотом і ручкою. Не встигла ще як слід роззирнутися, увійшовши у внутрішній двір, як до мене буквально підбігли два здоровенні засмаглі юнаки, запхали мені до рук фотоапарат і швидко-швидко заговорили: – Дівчино, дівчино, сфотографуйте нас, будь ласка, на фоні он того фонтанчика! Тільки так, щоб он ті квіточки увійшли в кадр і он ті два дерева. Тільки не відразу клацайте, а попередьте: раз, два, три, гаразд?
Сфотографувавши їхні задоволені обличчя, я назвала себе і запропонувала їм трохи поспілкуватися на тему курортного сезону в Криму. Реакція не примусила себе довго чекати: – Оце ми влипли!
Дмитро і Андрій із Нижнього Новгорода: – Ми відпочиваємо тут, у Бахчисараї, на дачі. Приїхали машиною. Були невеликі складності на кордоні, тому що у нас старі паспорти. Як вирішили проблему? Ну, а як звичайно такі проблеми вирішуються? – заплатили енну суму і проїхали. Ми тут недавно, усього 4 дні. Узагалі, ми сюди приїхали купатися, засмагати, знайомитися з дівчатами – коротше, відпочивати. Поки що всі свої плани виконуємо успішно. Думаємо, що 2000 кілометрів подолали не даремно.
Повертаю росіянам фотоапарат, який досі тримала в руці, бажаю їм весело провести час і підходжу до усміхнених дівчат, що сидять на лавці.
Наталія і Алла, подруги з Житомирської області:
– Ми зупинилися на базі відпочинку. У Криму вже не вперше, все дуже подобається. Тільки обходиться нам це дорогувато. Цілий рік відкладаємо гроші на відпустку, щоби провести її тут. Особливих проблем із житлом немає, ось тільки директор нашої бази чомусь дуже вредний. Наступного року, коли приїдемо в Крим, оберемо інше місце відпочинку.
Звертаюся до молодої подружньої пари. Богдан і Орися зі Львова: – Тут дуже спекотно! Ми насилу переносимо таку погоду. Відпочиваємо в Алушті, в приватному секторі, платимо за кімнату 35 гривень на день. До речі, ціни на овочі й фрукти тут вищі, ніж у нас у Львові. Знаєте, в Криму відпочиває дуже багато українців. В Алушті, якщо пройтися пляжем, можна запросто почути українську мову. Але куди б ми не прийшли – в кафе, ресторан чи просто у магазин – місцеві нас скрізь ледве розуміють, незважаючи на те, що Крим – це також Україна. Зате нам дуже подобається жива кримська природа, місця, практично не діткнуті людиною.
Але найбалакучішими співрозмовниками виявилися Ігор і Лариса, подружня пара з Бреста. З притаманною білорусам неквапливістю вони розповіли про всі свої враження:
– У вас у Криму на диво “ввічливі” люди. Ми стикаємося з цим уже не вперше. Ось буквально півгодини тому нам нахамила одна з тутешніх екскурсоводів, а коли ми дорікнули їй цим, у відповідь почули: “Слухайте, будете багато обурюватися, я вам ще і не те скажу!” Крім цього, в Криму просто в жахливому стані перебувають пляжі. Ми зупинилися в Гурзуфі, тобто в місці, яке вважається одним із найбільш пристосованих для потреб відпочиваючих. Але навіть там на пляжах повно сміття.
Ігор з Ларисою ще довго перелічували недоліки кримського відпочинку. Таких, звичайно, виявилося чимало: і недостатня кількість дорожніх знаків і покажчиків (вони приїхали власним авто), і погано налагоджена транспортна мережа, і навіть несмачне молоко в “тетрапаках”. А на закінчення додали: – Але ви знаєте, все змінюється до кращого. Ми днями підіймалися на Ай-Петрі. Там тепер усе більш продумано порівняно з минулим роком. Це тішить. А ще цього року стало простіше перетинати кордон: не треба заповнювати декларацію на автомобіль.
Порадивши своїм співрозмовникам купувати молоко у приватників і переконавши їх у тому, що насправді більшість кримчан переважно доброзичливі, а злий екскурсовод – радше виняток, аніж правило, прощаюся з ними.
Отже, з’ясувалося, що проблем у Криму вистачає. І все ж люди сюди їдуть, платять чималі гроші – і щороку сюди повертаються. Напевно, щось таки у Криму є. Чи не так?
|
|
