Найшла коса на ...рейки
Управління Львівської залізниці: сам не гам і другому не дам
ТЯГАНИНА
Остап ДРОЗДОВ, Зоряна ІЛЕНКО
|
Усе почалося з того, що Жидачівська райдержадміністрація вирішила закрити Подорожнянський сірчаний рудник як джерело екологічної небезпеки. Та оскільки рудник мав значні заборгованості перед державою, усе його майно було описано податковою адміністрацією і виставлено на продаж.
На цей заклик миттєво зреагували дві місцеві фірми: СП “Галтекс” і “Галбрухт”. За свої кошти бізнесмени демонтували стару колію на території рудника, а гроші за рейки (близько півмільйона гривень) внесли безпосередньо в бюджет Жидачівського району через місцеве казначейство.
Одночасно фірми уклали міжнародні договори про вивіз рейок-брухту. 16 вагонів пройшли всі митні процедури, залізниця отримала плату за оформлення вагонів. Однак щойно все стало готове до “мандрівки”, залізниця перегнала вантаж із пунктів відправлення на станцію Скнилів і подала в суд на Жидачівську податкову інспекцію, яка нібито незаконно описала майно. Як з’ясувалося, управління Львівської залізниці вважає рейки своїм майном, а не майном рудника. Однак договір фірм із кар’єром визнано дійсним, відтак залізниця програла свій суд. 8 червня з’явилася ухвала суду, яка категорично зобов’язувала залізницю не вчиняти жодних дій щодо майна у вагонах. “Законно придбані рейки три місяці простояли на станції Скнилів, тому, по суті, контракт із нашими партнерами серйозно відтерміновано, — розповідає директор фірми “Галбрухт” Ігор Богуцький. — А це, окрім збитків, завдає шкоди діловій репутації”.
Однак 1 серпня з’явився наказ № МРО-430 начальника управління Львівської залізниці Богдана Піха такого змісту: “Негайно проведіть вивантаження і забезпечте цілодобову охорону рейок”. “Це є просто-напросто порушення ухвали суду, — вважає директор СП “Галтекс” Володимир Кулик. — Ми оплатили гроші за ці рейки в бюджет, самі їх розібрали, “замитнили” вантаж, оплатили за перевезення і тепер виявилися незахищеними навіть після судового рішення”. Начальник вантажного району станції Скнилів Марк Бітнер так пояснив дії свого відомства: “Мені не потрібне рішення суду — я виконую вказівку свого керівництва. Усе решта — не в моїх повноваженнях”. Факт порушення залізницею митного контролю зафіксував і представник Західної регіональної митниці, а незаконне вивантаження “замитнених” вагонів вивчає відділ контрабанди цього управління.
Тим не менше, залізниця буквально в ці вихідні (властиво, на сам День залізничника — у неділю) взяла на розвантаження останні 5 вагонів, на які теж було накладено судовий арешт. “Є наказ суду про накладення арешту на майно у вагонах, — пояснює старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Залізничного райуправління юстиції Андрій Лабай. — Ми опечатали всі вагони, і в випадку самовільного зриву пломб на відповідних посадових осіб залізниці чекає кримінальна відповідальність”. Начальник станції Скнилів Петро Пелип навідріз відмовлявся приймати офіційні акти опису й арешту майна, посилаючись на усні телефонні вказівки свого начальства, однак під загрозою штрафу за невиконання рішення суду (340 грн.) таки взяв документи.
“Ми підемо до кінця, — переконує директор “Галтексу” Володимир Кулик. — У нас є і ухвали суду, і всі товаросупровідні документи. А в залізниці — тільки принципові невиконання рішень суду. Це — як держава в державі”.
|
|
