Конституційна криза в Ірані
Президент країни досі не заступив на свою посаду. Парламентарії відмовляються затвердити Наглядову раду
ІРАН
Мирослав ПЕРУН
|
В Ірані розгортається конституційна криза; як наслідок, відкладено приведення до присяги президента Мохаммада Хаттамі. Причиною кризи стала відмова парламентаріїв-прихильників президента схвалити кандидатури, висунені консервативними силами до складу Наглядової ради. 12-особова Наглядова рада, або Рада вартових ісламської революції, спостерігає за відповідністю світського законодавства ісламським законам і навіть контролює діяльність парламенту.
Тож Хаттамі, який був переобраний президентом Ірану на другий термін ще 8 липня і якого підтримали 77 відсотків виборців, і досі не може сформувати свій уряд і взятися до виконання своїх обов’язків.
Учора вищий арбітражний орган Ірану – Рада обов’язку й честі – розпочав термінове засідання, щоби врегулювати конфлікт, через який і було відкладено інавгурацію президента Мохаммада Хаттамі.
Минулої суботи меджліс (парламент Ірану), більшість якого становлять прихильники президента, схвалив лише одну з восьми кандидатур, запропонованих релігійними консерваторами до Наглядової ради. На закритому засіданні парламенту спікер Мехді Карубі запропонував створити спільну комісію з вироблення компромісного рішення. Однак високопоставлений представник консерваторів аятолла Махмуд Хашемі Шахруді відкинув цю пропозицію.
У суботу духовний лідер країни – Вождь ісламської революції Алі Хаменеї у телевізійному зверненні закликав відкласти офіційну інавгурацію президента Ірану Мохаммада Хаттамі, яка мала відбутися у неділю. Згідно з іранською конституцією, церемонія офіційного призначення президента країни повинна відбуватися у присутності всіх членів згаданої ради. Меджліс уже двічі відхиляв рекомендовані кандидатури до Надзірної Ради меджлісу, і тому, на думку духовного глави країни, “є необхідність відкласти інавгурацію доти часу, поки не вдасться усунути всі правові неясності, які заважають проведенню церемонії присяги”. У свою чергу, президент Ірану виступив на підтримку демократії, яка, з його слів, повинна суміщати в собі як ісламські, так і республіканські цінності.
Поки розвивається політична криза в Ірані, Сполучені Штати продовжили на п’ять років режим санкцій проти Ірану. Санкції передбачають покарання будь-якої іноземної компанії, яка інвестує в іранську нафтогазову індустрію понад 20 мільйонів доларів на рік. Однак Європа виступила проти санкцій: новий закон викликав критику Європейської комісії – виконавчого органу Європейського Союзу. Координатор Єврокомісії з зовнішніх зв’язків Кріс Паттен заявив, що рішення США загрожує відкритості системи міжнародної торгівлі, і пригрозив вжити заходів проти США в рамках Всесвітньої торговельної організації.
Насправді Вашингтон непокоїть ракетна програма Ірану. На початку липня в Ірані було проведено успішне випробовування твердопаливної ракети класу “земля-земля” власного виробництва. Раніше Іран також випробував системи ракетної оборони близького та середнього радіуса дії Shihab-3 та Shihab-4. Таким чином Іран, отримавши ракетні технології з Китаю та Північної Кореї й освоївши їх виробництво, стає дедалі вагомішим гравцем регіону Перської затоки. А це не до вподоби Білому дому.
|
|
