Прощання з легальною ікрою
ДЕЛІКАТЕСИ
Олег ВІЛЬЧИНСЬКИЙ
З 20 липня Росія припинила комерційний вилов осетрових риб у Північному Каспії. Ще наприкінці минулого року аналогічне рішення (про припинення у 2001 році промислового вилову осетрових у басейні Азовського моря) прийняла Україна. Відмова від комерційного вилову означає, що вся ікра, яка потраплятиме на світовий ринок із цієї країни, вважатиметься браконьєрською.
Нарешті здійснилося те, чим лякали гурманів протягом кількох років: Росія оголосила про припинення комерційного вилову осетрових риб. Зробити це Росії (а також Казахстану, Туркменістану й Азербайджану) ультимативно рекомендував СITES, посилаючись на Конвенцію ООН про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
За даними Світового фонду дикої природи, осетрова риба в Росії перебуває на межі зникнення. Осетрів у Каспії, де зосереджено 90-95% світових ресурсів цих порід, залишилося так мало, що росіяни ризикують незабаром назавжди втратити один зі своїх символів – чорну ікру. За минулі 10 років запаси осетрів на Каспії скоротилися у 20 разів. Основна причина катастрофічного зменшення популяції – браконьєрство.
За оцінками CITES, обсяг світової торгівлі чорною ікрою, яка добувається з осетрових, сягає 1 мільярда доларів на рік. Проте лише орієнтовно одна десята частина з цієї суми припадає на легальні продажі й офіційний експорт.
Скільки часу діятиме мораторій на вилов осетрових, наразі не відомо. Протягом кількох місяців Росія не зможе навіть експортувати ікру, добуту під час весняного нересту (він закінчився у червні). Заступник голови Держкомрибальства Росії Анатолій Макоєдов вважає, що повноцінний експорт чорної ікри відновиться наприкінці осені. До того часу його відомство має визначити розміри збереженого поголів’я осетрів після їх вилову під час нересту.
Не загрожує впровадження мораторію на вилов осетрів лише Ірану, де діє державна монополія на вилов цих рибин, виробництво і експорт чорної ікри. Через те експерти CITES переконані, що у цій країні умов для браконьєрського промислу немає. Таким чином Іран, який і так є лідером на світовому ринку ікри (йому офіційно належать 87% цього ринку), фактично стане на ньому монополістом. Ікра є одною з найприбутковіших статей іранського експорту. Тільки торік Німеччина і Японія закупили близько 100 тонн чудової осетрової ікри на суму 40 млн. доларів.
Та повернімося до російських рибалок. Їх обурює як зупинка експорту, так і той факт, що Ірану дозволено залишитися на ринку. “Це якийсь “беспрєдєл”, – каже гендиректор компанії “Російська ікра” В’ячеслав Миронов. – Чому всім прикаспійським державам заборонено ловити осетрових, а Ірану можна?” Він також переконаний, що, крім іранців, заборона на комерційний промисел осетрів вигідна тим же російським браконьєрам. Як вважає Миронов, вони все одно знайдуть вихід на ринок.
Аналітики припускають, що рішення про мораторій призведе до значного зростання світових цін на ікру. Вартість 1 кілограма ікри в Росії становить у середньому 50 доларів, тоді як на ринках її основних імпортерів – США, Німеччини і Франції – кілограм ікри оцінюється вже в 4 тисячі доларів. Утім, незважаючи на це, на складах товар усе одно не залежується: гурмани готові платити за свій улюблений делікатес будь-які гроші.
|
|
