Язикате українське телебачення
Вітчизняні телеканали масово порушують права україномовного глядача
МОНІТОРИНГ
Віктор ДЕРПАК
Багато зараз чути розмов про впливи російської мови у нашому місті й країні загалом. Але то переважно лише балачки, які не мають під собою конкретних аргументів і цифр. “Поступ” провів спеціальний моніторинг українського телебачення з тим, аби з’ясувати, якою мовою транслюються телепрограми.
Причому саме телебачення ми обрали з огляду його на безсумнівну доступність і впливовість.
Ми провели тижневий (з 2 по 8 липня включно) моніторинг мовлення семи загальнонаціональних каналів (УТ-1,УТ-2, “1+1”, “Інтер”, ІСТV, “Новий канал” і СТБ). Усі телепрограми розділено на дві колонки: ті, що ведуться державною (українською) мовою і програми “мовою національних меншин” (тобто російською). Ми також відкинули музичні передачі (в основному концерти), які не супроводжувалися мовою ведучих. Також до моніторингу не включені анонси і реклама, якщо вони не вказувалися у програмі, хоча й займають значну частину ефіру. Анонси на всіх каналах зроблені лише українською мовою. Для телепередач, які велися двома мовами, ефірний час ділився навпіл.
У таблиці окремо виділено мовне співвідношення щодо різних видів передач. Тут також вказано відсоток радянської і російської телепродукції.
Ми мали на меті з’ясувати, чи дотримуються телеканали Закону “Про телебачення і радіомовлення”, зокрема статті 9 “Мова телерадіопередач та програм”, яка декларує наступне: “Телеорганізації ведуть мовлення державною мовою. Мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території...” Згідно з цим законом, загальнонаціональні канали (тобто призначені для трансляції телепрограм більш як на половину областей України) повинні вести мовлення українською мовою.
Слід нагадати, що за останнім переписом населення 1989 р. українці становили 73%, тож відповідно всі (!) національні меншини – 27%. З нашого моніторингу випливає, що телеканали дотримуються іншого співвідношення – 53% україномовної продукції і 47% програм російською мовою.
Доречно буде зазначити, що переважаючий відсоток україномовної продукції досягнутий насамперед завдяки УТ-1 і УТ-2, популярність яких у пересічного українського телеглядача є найнижчою.
Мова трансляції окремих видів телепередач (%)
1 2 3 4 5
Укр. Рос. Укр. Рос. Укр. Рос. Укр. Рос.
УТ–1 100% – 100% – 87% 13% – 100% 3%
УТ–2 – – – – 96% 4% – 100% 5%
1+1 67% 33% – – 62% 38% 87% 13% 20%
Інтер – 100% – – 20% 80% 6% 94% 33%
СТБ – 100% – – 88% 12% – 100% 6%
ІСТV 20% 80% 59% 41% 89% 11% 14% 86% 22%
Новий 4% 96% 100% – 56% 44% 7% 93% 36%
Всього 32% 68% 86% 14% 71% 29% 16% 84% 18%
1 - Серіали
2 - Мультсеріали
3 - Телепередачі і док. фільми
4 - Худ. фільми і мультфільми
5 - Радянський і російський продукт
КОМЕНТАР
Віктор ЛЕШИК
заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення
Стаття 9 закону “Про телебачення і радіомовлення” дуже “розмита” щодо пункту про нацменшини. Адже вони компактно проживають у всіх регіонах України. А в законі не вказано, скільки продукції повинно транслюватися державною мовою. Телеканали в основному орієнтуються на закон щодо власної продукції, де чітко вказано, що телеканал повинен виробляти щонайменше 50% власної продукції (щоправда, не вказується, якою мовою). Статтю ж 9 кожен трактує на свій лад, а тому ми не можемо впливати на телеканали. Як саме здійснюється мовлення, залежить тільки від політики каналу.
|
|
