Шевченківський гай тепер охороняють "муніципали"
ПОРЯДОК
Олександр РУЛЬ
|
Музей наодної архітектури та побуту у Львові “Шевченківський гай” у вихідні й у будні за доброї теплої погоди відвідують сотні людей. Серед них художники, фотографи і навіть деколи шукачів “невинних” пригод. Хоча тут заборонено палити, розпивати алкоголь і вигулювати собак.
Територію та вартісні експонати охороняють працівники управління муніципальної дружини. Як правило, два охоронці на 60 гектарів зеленої території. Донедавна заповідник охоронявся органами внутрішніх справ, але через заборгованість їхні патрулі було знято.
Муніципали часто беруть на себе, так би мовити, роль резервного “бігуна”, від котрого вимагається здати потрійну норму. Управління муніципальної дружини є структурним підрозділом виконавчих органів Львівської міської ради, підпорядкованим і підзвітним виконкому та міському голові. Однак життя показує, що не завадило б підсилити та краще забезпечити охорону музею.
Нічної пори територія не освітлюється зовсім, на сторожових собак також, кажуть, не вистачає грошей. Старенький Рекс, до котрого тут усі звикли, недавно здох. Колись своїм застережливим гавканням він міг налякати принаймні дрібних злодіїв.
Навіть за наявності міліцейської охорони навесні цього року невідомі особи вкрали 20 метрів металевої сітки з огорожі, – розповіли відповідальні працівники музею. А ще кілька років тому серед білого дня тут ґвалтували дівчину, і нікому було заступитися за неї.
Нещодавно однієї ночі домовився про спільне чергування з охоронцями. Ішов дощ, несподівано в нашому приміщенні при вході на територію музею зникло світло, з перебоями почав працювати телефон. Пройшло ще трохи часу, і на майданчик перед ворітьми (де встановлено дорожній знак “в’їзд заборонено”) в’їхали три солідні іномарки. У темряві майже нічого не було видно, але вдалося розгледіти, як люди, котрі сиділи в авто, обмінялись якимись пакунками. Потому вони зникли в невідомому напрямку так само несподівано, як і з’явилися.
“Треба було зробити їм якесь зауваження”, – із сумом пожартував черговий. Не виключено, що тоді дерев’яна будка охоронців, що трохи нагадує налаштовану на старт ракету, стала б схожою на решето.
“Проблеми охорони можна було б вирішувати спільно з міліцією, – стверджує начальник управління муніципальної дружини Ярослав Війтович, – проте органи внутрішніх справ ухиляються від виконання рішень місцевих рад щодо належної співпраці з нами. Ми ж нібито конкуренти”.
|
|
