В Україні - дефляція і зростання виробництва!
ЛІРИЧНЕ
Тарас СМАКУЛА
Закінчення. Початок – стор.1
Зростання чи падіння виробництва також є доволі значним дефляційним або інфляційним фактором, однак в економіці інших країн. України це наразі не стосується, оскільки наше виробництво так довго падало, що тепер говорити про якийсь його вплив на макроекономіку дуже важко, до того ж основне виробництво у нас стосується експортних галузей – металургії, хімічної промисловості тощо.
Хоча недалекий той час, коли виробництво в Україні таки справді впливатиме на ситуацію в країні.
І дуже тішить, що наша держава за підсумками першого півріччя 2001 року залишається лідером за темпами промислового виробництва серед країн СНД.
Так, за даними міждержавного статкомітету СНД, промислове зростання в країні становило порівняно з першою половиною 2000 року 18,5%. Згідно зі статистикою, найвищі темпи зростання виробництва в першому півріччі зафіксовані, крім України, в Казахстані (13,6%), Таджикистані (13,0%) і в Молдавії (12,1%). В Киргизії зростання становило 6,0%, в Росії – 5,5%, в Азербайджані – 5,1%, в Білорусі – 4,1%, у Вірменії – 2,7%. В Грузії виробництво зменшилось на 3,1%, даних щодо Туркменистану й Узбекистану не має. Хоча експерти стверджують, що якби вони були, то Київ змушений був би поступитися лідерством Ашгабату.
А так наразі маємо в Україні повний прогрес: дефляцію, лідерство за темпами зростання виробництва. Однак не все так добре.
Оптимістів, які вважають, що Україна вже пережила всі можливі і неможливі катаклізми і тепер може сподіватися лише на процвітання своєї економіки, мусимо розчарувати: ще не вечір. Попереду осінь з її традиційним зростанням цін на пальне, падінням курсу гривні та іншим подібним “щастям”. Так що ще місяць-другий – і ми зможемо оцінити, чого вартий новий уряд Анатолія Кінаха.
| 
