ЄС потребує перекладачів
Розширення ЄС на схід створить для Брюсселя ще й адміністративні проблеми
ІНТЕГРАЦІЯ
Олег КОМАРЧУК
У звязку із розширенням Євросоюзу на Схід виникло чимало проблем, які вимагають негайного розв’язання. Ідеться не тільки про політично-економічні показники країн-кандидатів, які треба підігнати під західні стандарти. Далеко не останньою у цьому переліку проблем є проблема мовна.
В Європейському Союзі – одинадцять мов, і на кожну з них обов’язково перекладають усі прийняті документи, резолюції; під час усіх євросоюзівських засідань необхідно також робити синхронний переклад на будь-яку з цих мов. Для цього в ЄС є цілий штат перекладачів (деякі з них займаються синхронним або симультанним перекладом, інші – перекладом документів), що налічує близько чотирьох тисяч осіб. Треба сказати, що це доволі велика кількість, якщо врахувати, що всього в ЄС разом із ними налічується 30 тисяч службовців. І щороку на перекладацькі цілі Євросоюз виділяє 600 мільйонів євро.
Резонним, звичайно, є питання, чи не краще було б перейти в ЄС на якусь одну мову, наприклад англійську, адже її й так розуміє більшість, до того ж це сприяло б скороченню витрат. Однак у Євросоюзі вважають, що нічого доброго з того не вийшло б, ба навіть навпаки. Бо, як сказала в інтерв’ю Deutsche Welle представниця численного штату перекладачів, “теми на засіданнях розглядаються доволі глибокі, для яких не достатньо володіння мовою на рівні приватних бесід. Бо коли йдуть якісь дебати, й один за одним починають сипатися терміни, навіть нам подекуди буває складно.” І це при тому, що перекладачі у ЄС – справжні професіонали, адже багато хто з них володіє вісьмома (чи й більше) мовами.
В ЄС також практикують прямий або опосередкований переклад. Мовою-посередником, як правило, є французька або англійська. Востаннє мовна проблема постала, коли у 1995 році до Євросоюзу увійшли Австрія, Швеція та Фінляндія. З першими двома з них проблем не було, адже австрійці розмовляють німецькою, яка вже була у ЄС, шведська мова також не була складною для перекладачів, адже належить до сім’ї германських мов. Проблема виникла тоді з доволі непростою фінською мовою, яка належить до сім’ї угро-фінських мов. Однак згодом усе владналося. Як правило, на фінську перекладають опосередковано (наприклад, з англійської) і тому іноді виникають анекдотичні ситуації. Так, як повідомило Deutsche Welle, коли, скажімо, хтось з португальської делегації розповідає жарт, то коли весь зал уже замовкає, починають сміятися фіни.
У черзі до Євросоюзу вишикувалися 12 країн-кандидатів. Представники котрої з країн після її вступу до ЄС сміятимуться останніми, зараз важко сказати. Зрештою, це не так і важливо: головне, щоби всі мали можливість розуміти сказане і написане. Тому вже зараз Євросоюз виділяє кошти для подолання мовних проблем. Так, уже на 2002 рік планується виділити для цього 20 мільйонів євро.
Такі заходи спрямовані на те, щоби вже 1 січня 2004 року Євросоюз був готовий прийняти нових членів. Зрештою, ідеться не тільки про перекладачів, яких будуть наймати на роботу до Брюсселя у країнах-кандидатах, але й про збільшення пов’язаного із цим самого штату європейських чиновників.
За грубими підрахунками, для ЄС потрібно буде близько 2 тисяч нових працівників. У зв’язку з цим постає проблема мовного та фахового наповнення євросоюзівських бібліотек, актуальними стануть також питання про додаткові школи для дітей нових чиновників і про місця у дитячих садках.
|
|
