Використовувати кирилицю - злочин
АЗЕРБАЙДЖАН
Василь ГРІМ
Азербайджан став ще на один крок ближчим до Європи. Учора ця переважно мусульманська закавказька держава офіційно перейшла на латинську абетку. Цю реформу було здійснено згідно з указом президента “Про глибше впровадження азербайджанської мови”.
Президент Азербайджану Гейдар Алієв, незважаючи на своє комуністичне минуле, послідовно дотримується іміджу прогресивного і навіть прозахідного політика. Очевидно, він узяв собі за політичний взірець першого турецького президента Кемаля Ататюрка. Зовнішньополітичний вектор для нього чіткий: використовуючи Туреччину як місток, входити до європейських та євроатлантичних структур. Але на відміну, наприклад, від офіційного Києва, який обмежується лише зовнішньополітичними деклараціями, офіційний Баку активно проводить усі необхідні внутрішньополітичні реформи, підпасовуючись під західноєвропейські стандарти.
У цьому руслі було проведено і мовну реформу, при цьому чітко дотримувалися гасла “Геть від Москви, рівняємося на психологічну Європу”. Адже реформа не обмежується лише запровадженням “латинки”: передбачається також удосконалення азербайджанської мови, у тому числі шляхом очищення її від слів, запозичених із російської.
Нагадаємо, що до входження Азербайджану в Радянський союз тут використовувалася арабська писемність. Проте в 1922 році в Азербайджані був утворений державний комітет з переходу на новий алфавіт – латинський. У 1926 році в Баку пройшов перший З’їзд тюркомовних народів, де були викладені основні ідеї нового азербайджанського алфавіту з латинськими літерами. Фактично, Азербайджан у цьому питанні повністю орієнтувався на Туреччину, де в той же час Кемаль Ататюрк здійснював секуляризаційні реформи, аби наблизити свою країну до Європи. Перехід на латинський алфавіт в Азербайджані завершився до січня 1929 року.
Але 1940 року Йосип Сталін у своєму прагненні прив’язати всі мови націй, утягнутих в СРСР, до російської, добрався і до Азербайджану. Протягом шести місяців там у ґвалтовному порядку було зроблено повний перехід із “латинки” на кирилицю.
Лише після досягнення Азербайджаном незалежності країна вирішила повернутися до латинської абетки. 1992 року Меджліс країни ухвалив відповідну постанову. Проте незважаючи на рішення найвищого законодавчого органа, реального переходу на “латинку” відтоді так і не відбулося. Та й чи до мовних проблем було азербайджанцям під час революційних заворушень та війни з вірменами? Деяку роль зіграла й інертність людей, які за 60 років безповоротно звикли до кирилиці й не надто бажають ускладнювати собі життя, ігноруючи добрі наміри прогресивних видавців.
Але цього разу Алієв вирішив діяти по-азійському суворо. Порушники нової постанови, які з першого серпня спробують хоч щось написати в офіційних паперах кирилицею, нестимуть адміністративну відповідальність.
|
|
