Автобусний завод покупцям не по кишені
ІНВЕСТОРИ
Тетяна НАГОРНА
|
Минулого тижня в Києві відбувся ще один конкурс для іноземних інвесторів, котрі бажають придбати вітчизняні підприємства, частка державної власності в котрих якимось дивом й досі є доволі значною. До переліку запропонованих для продажу колишніх гігантів української промисловості вкотре потрапив Львівський автобусний завод, але як і в попередніх конкурсах, так і залишився без нового господаря.
“Ціна, що її Фонд держмайна склав на акції нашого автобусного заводу, є занадто високою, гадаю, що за таких умов його важко буде продати”, – висловив свою думку перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Тарас Федак. Він також заявив, що йому цілком байдуже, у чиї руки потрапить ЛАЗ. “Куплять його росіяни, чи німці – не важливо. Головне, аби завод отримав ефективного власника, який був би здатен поставити на ноги виробництво”, – сказав він.
Нагадаємо, що на львівський автобусний завод уже неодноразово ласим оком поглядали потужні як французькі, так і німецькі компанії. Серйозні наміри мали й корейські виробники, вони навіть провели попередні переговори, однак, коли приїхали у Львів і оглянули виробничі площі свого потенційного “добра”, то сказали, що їм буде дешевше побудувати новий завод, аніж упоратися з тим, що залишилося від ЛАЗу. Німецькі підприємці хотіли було налагодити тут, у Львові, складання своїх автомобілів, не роблячи ставки на виробництво, та це, зрозуміло, не становило собою вигідної пропозиції.
Віднедавна активно ширяться чутки про інтерес до ЛАЗу російських інвесторів. Проте питання продажу-купівлі заводу традиційно впирається в надміру високу ціну, що її Фонд держмайна “заломлює” за тих 60% акцій, які зараз належать державі. За словами Тараса Федака, на минулотижневому конкурсі початкова ціна цього пакету становила понад 30 млн. дол. США. Оглядачі, до яких за консультацією звертався “Поступ”, не заперечують, що така ціна акцій ЛАЗу може бути цілком виправданою, а скигління про дороговизну – це лише намагання збити вартість й продати завод за ті гроші, які хтось, наразі невідомий публіці, готовий заплатити...
|