Денніс Квайд: Ми постійно отримуємо поради з майбутнього
|
Денніс Квайд зіграв головну роль у новому фільмі про подорожі в часі під назвою “Частота” (Frequency).
У своєму інтерв’ю німецькому часописові Spiegel він розповідає про самоконтроль, свої стосунки з Мег Раян і про те, що він робить з папараці. Пропонуємо до вашої уваги скорочений варіант цього інтерв’ю.
– Давайте побавимося із основною ідеєю “Частоти”. Ви живете у році 1980. Ваш син із року 2000 входить із Вами у радіоконтакт. Яку пораду він має Вам дати?
– Жодної. Я не знаю, що мав би робити з такою порадою. Ми постійно отримуємо якісь поради від людей із майбутнього, тобто від людей, які старші і мудріші за нас. Вони застерігають нас від різних речей. Але ми все одно це робимо, бо кожен прагне самостійно контролювати власне життя.
– Ви не шкодуєте, що колись був час, коли Ви зловживали наркотиками та алкоголем?
– Ми мусимо пройти все, що мусимо. Тільки на власних помилках ми можемо чогось навчитися.
– А чого Ви навчилися?
– Я навчився цінувати життя саме по собі і насолоджуватися ним.
– Протягом двох років лікування Ви переживали певний кар’єрний злам.
– Я ненавиджу ці розмови про успіх і владу, вони відволікають від основного завдання, яке для мене полягає в тому, щоб бути актором. Я тішуся, що не став суперзіркою.
– А який статус у Вас зараз: список А, чи В?
– Це Вам вирішувати.
– Чи повинні зірки мати велику владу?
– Ні, як на мене, краще, коли контроль здійснюють продюсери і режисери.
– Ваш вибір ролей не завжди був вдалим...
– Це означає, що я був молодий і дурний.
– Які ролі Ви би хотіли грати зараз, коли Ви стали старшим і мудрішим?
– Зараз ми маємо справжню “нову хвилю” з такими режисерами, як Стівен Содерберг (“Контрабанда”, “Ерін Брокович”), Спайк Джонс, чи Пол Андерсон. Вони знімають чудові фільми. З ними я залюбки працював би.
– І вдається?
– Якщо роль мене по-справжньому цікавить, я за неї борюся. У “Контрабанді” Содерберга я отримав другорядну роль адвоката.
– Як Ви реагуєте, коли люди цікавляться вашим особистим життям і вашою роботою?
– Я не вважаю, що існує таке зацікавлення
– Але сімейна криза з Мег Раян спровокувала шквал газетних публікацій.
– Я не читаю таких речей, мені про них переважно розповідають. У більшості з таких історій мене при цьому не було.
– Що Ви робите, коли Вас фотографує папараці в ресторані?
– Він відчує, як колеться моя виделка.
– Отже, Ви не любите бути офіційною особою?
– Я не люблю про себе читати, тому я припинив це робити якийсь час тому. Навіть рецензії на мої фільми мене не цікавлять. Хіба що в New York Times. І лише за умови, що ці рецензії позитивні. Я набагато більше люблю книжки, ніж газети і журнали.
– Що Ви читаєте зараз?
– Роман “Небезпечний чоловік” Дженет Шапіро, “чорна” комедія. У ньому розповідається про жінку, із чоловіком якої постійно трапляються якісь нещастя, а одного разу він навіть випадково сам себе каструє. Коли вона відчуває на собі все більший вплив співчуття, вона іде від нього. А коли повертається, то він її спершу травмує, а потім ставить її життя під загрозу.
– Чи можна вбачати у цьому якісь паралелі із вашим приватним життям?
– Моє приватне життя – це МОЄ приватне життя.
З німецької переклала Наталка Сняданко
|
|
