BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX ЛИПНЯ-1 СЕРПНЯ 2001 року |


Український центр інтернет-реклами "ECHO"


Час вибору мови

МЕЛЬНИК

Колись, років двадцять тому, на перевишколі в Одеській політехніці один місцевий єврей, що викладав тоді нові мови програмування на електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ), намагався переконати нас, інженерів з усього тодішнього Союзу, як багато мов ми знаємо. Це і “русскій і національний язикі”, і якась іноземна мова, і мова жестів, і, зрештою, усі ті “фортрани, бейсікі, паскалі”, на яких доводилося тоді спілкуватися з ЕОМ за допомогою картонних аркушиків з дірочками (перфокарт).

Тепер з комп’ютером спілкуємося, клацаючи ґудзиками клавіатури. І теоретично можемо собі позадавати кілька десятків різних мов для отого спілкування. Хоча програмна база рідною українською досить обмежена, тому, щоб вийти на якісь ширші обрії доводиться перепрошувати ту саму російську, а ще частіше – спілкуватися таки американським варіантом англійської мови.

Років п’ять тому у Конгресі США навіть були дебати щодо необхідності запровадження державного статусу американського варіанту англійської мови. Це поважна проблема, бо в деяких штатах та сотнях повітів більшість мешканців спілкується вже не англійською, а переважно іспанською чи іншими мовами. Десятки мільйонів громадян США, не рахуючи іммігрантів, взагалі не знають англійської.

Хоча всі мешканці “глобального села, приєднаного до Інтернету” змушені вивчати ту саму англійська. Якщо далі так піде, то до майже мільярда активних її користувачів, та такої ж кількості пасивних знавців англійської мови щодесятиліття приєднуватиметься ще по мільярду. Тому за якихось 20-30 років англійські мови стануть відомими переважній більшості мешканців планети.

Я свідомо вживаю це слово у множині, бо є шкотська, американська, валійська, ірландська, австралійська, новозеландська, канадська, південноафриканська, гонконґська, карибська, ямайська відміни англійської мови, які мають власні комп’ютерні словникові та правописні програми. Не кажу вже про різноманітні діалекти та ерзац-мови на основі англійської, які побутують в Азії, Африці чи Океанії. До того ж, легко відрізнити за лексикою та вимовою навіть доброго знавця англійської з України від такого ж англомовного японця чи француза.

Однак на біду отих два-три мільярди якось між собою порозуміються. Так само, як розуміють одні одних українці та галичани, “суржичани та рускоязичні”. Навіть гуцули і поліщуки...

Однак не всі мови ми можемо собі обирати. Бо є принаймні одна, яка закладається на генетичному рівні, як то кажуть, з молоком матері. Навіть якщо першими словами дитини стануть іншомовні, свої, рідні, рано чи пізно вилізуть на поверхню. Скільки наших “українців” мріяли і донині мріють позбутись усіх тих “г”, “ля”, “о” та заговорити чисто “па-масковскі”?

Не виходить! Не пускає генетичний код, запрограмований на молекулярному рівні. Можливо, це спрацювало свого часу і в Романа-Андрея Шептицького, коли він повернувся до мови і віри своїх прадідів.

Але часом отой молекулярний генетичний код зазнає мутації, і тоді вже неможливо повернутися назад, до своїх коренів, до своєї мови. І це наша трагедія.

Досвід останніх десяти років наочно демонструє, що в частини українців процес уже переходить цю межу. І треба не одне десятиліття, щоб у їх внуків та правнуків відтворити оту національну генетику.

Але поки що у нас ще залишається вибір - чи ми увійдемо до глобального села зі своєю рідною мовою, щоправда усвідомлюючи, що треба буде вивчити ще й мову міжнаціонального спілкування - український варіант англійської. На то немає ради, бо технологічне та цивілізаційне відставання інакше не подолати. Чи ми міняємо свою рідну на “общєпонятний” і тоді будемо надолужувати все з других чи третіх рук. Усе через ту саму Москву.

Часу для вибору майже вже не залишилося, бо ми на межі. На межі втрати рідної мови чи всеукраїнської соборності. Якщо не встигнемо в Україні здійснити мовний вибір, доведеться галичанам робити вибір державний і відмовитися від решти, щоб врятувати власну ідентичність.

Ігор МЕЛЬНИК

POSTUP - ПОСТУП
№116 (774), 31
ЛИПНЯ-1 СЕРПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Солана прилетів відпочити
·Це наш скарб
·В НОМЕРІ
·Вкладники "України" продовжують пікетування

ПОГЛЯД
·Ви якою мовою розмовляєте?
·Час вибору мови

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Це наш скарб
·Громадський контроль над... рекламою
·Конгрес українських націоналістів - у нокауті?
·МІСТО
·Пані опановують "залізних коней"
·З українською мовою "нєт проблем"?

ГАЛИЦЬКИЙ ПОСТУП
·У шанцях Дрогобича
·Бі-Бі-Сі: Шульц, Рот і Львів
·Радзієвський, Шульц, Бандера

ПОСТУП З КРАЮ
·Україні загрожує епідемія
·Демонстрація сили і слабкості
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·світоогляд
·Американський космічний бомбардувальник
·Духовний камінь спотикання
·Нове румуно-угорське протистояння
·Амбасадорів можуть вигнати на вулицю
·Марихуана для лікування

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·край
·Уперед до ВТО!
·Безкоштовний газовий лічильник
·Геть від Львова!
·світ

АРТ-ПОСТУП
·Голос Королівського міста
·Чергова роль американського лемка
·Деміурги психіатричного "Задзеркалля"

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·шановна редакціє
·полеміка

СПОРТ-ПОСТУП
·"Баварія" програє дебютантові
·Лідер програє дебютанту, а "Карпати" перемагають ЦСКА
·Ярослав Грисьо: "Усе повинно бути на найвищому рівні"
·Німецький сумбур "Великого цирку"
·"Динамо" - володар Кубка
·Непереможний Армстронг
·"Нива" продовжує занепадати
·На шляху до євроеліти

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Джордж Гаррісон: Я знаю, що незабаром помру