Назви львівських вулиць
топоніміка
Іван ҐОР
|
Мельник Б.В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ – ХХ століття. – Львів: Світ, 2001, 128 с.
Зізнаюся чесно, я давно чекав на таку книгу. Бо завжди цікавився тією тонкою, досить змінною, і разом з тим, тривкою матерією, якою є львівська топоніміка.
Кожна влада намагалася надати усталеній системі назв вулиць, площ, дільниць, окремих міських об’єктів, що складалася століттями, свого ідеологічного спрямування, заявити про статус господаря. Кароля Людвіка – Леґіонув – 1 Травня – Опернштрассе – Адольф Гітлеррінґ – 1 Травня – проспект Леніна – проспект Свободи – ось не повний перелік змін назви найпринципальнішої львівської вулиці протягом кількох десятиліть бурхливого ХХ сторіччя.
У 70-х роках ХІХ ст. було затверджено назви вулиць і запроваджено нумерацію будинків Королівського столичного міста Львова. Якщо не зважати на уніфікацію назв, коли з приєднанням до міста околичних сіл багатьом їхнім вулицям давали нові назви, які б не повторювали існуючі в місті, то основні хвилі переномінації припадають на 20 – 30-ті, 42 – 43-ті, 44 - 50-ті та 90-93 рр. ХХ ст.
До 1990-го вкраїнські топоніми у Львові були в меншості. Навіть численні перейменування, здійснені міської ради першого демократичного скликання, не повернули багатьох їхніх елементів.
Наприклад, до внесення Знесіння до меж міста була там вулиця Просвіта. У 1933 році її перейменували на честь голів товариства “Просвіта” – братів Омеляна та Петра Огоновських. А в 1950-му міськрада дала вулиці нову назву – “Корейська” на честь дружби з Кім Ір Сеном. Але чомусь і донині для Львівської міської ради ріднішими залишаються дві держави на Корейському півострові, ніж двоє діячів “Просвіти”.
Цікаво, що на хвилі окупаційних німецьких перейменувань часів Другої світової війни у Львові (Лємберґу) з’явилося чимало вулиць, названих на честь українських діячів: Петрушевича, Коновальця, Вітовського, Липинського... Звичайно, більшовики потім їх поперейменовували, деякі із цих назв повернулися на мапу Львова на початку 90-их. Однак багатьох донині на ній не знайдемо. Очевидно, німці більше шанували голів “Просвіти” Івана Кивелюка та Володислава Федоровича, митрополитів Григорія Яхимовича, Йосифа та Сильвестра Сембратовичів, аніж нинішні українці.
Багато ще цікавого можна довідатися, гортаючи сторінки цього довідника. А головне – за сухими стовпчиками назв відчувається подих історії міста.
|
|
