Вексель
ТЛУМАЧНИК
Вексель – один з найстаріших цінних паперів. Він народжений необхідністю переказу грошей, зокрема оформлення переказу грошей на виплат, а також оформлення розстрочки платежу при здійсненні торгівельних угод.
З’явившись у ХІІ столітті, вексель пройшов три стадії розвитку: італійську, французьку і німецьку. Саме з німецької й походить слово “вексель”, що означає “зміна”, “обмін”, “розмін”.
Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” дає таке визначення терміна “вексель”: “Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя”.
У 1930 році з метою уніфікації законодавств про векселі різних країн була прийнята Женевська конвенція, якою було запроваджено “Уніфікований закон про переказні і прості векселі”. Українське законодавство про вексельний обіг базується на положеннях Женевської конвенції.
Головними особливостями векселя є те, що він є абстрактним борговим зобов’язанням, йому властива беззастережність, обов’язковість оплати відповідності тих положень, що містяться у ньому.
Розрізняють два види векселів: простий та переказний.
Простий вексель (соло-вексель) – це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити певну суму векселетримачеві (кредитору).
Переказний вексель (тратта) – це вексель, що має простий, нічим не обумовлений наказ (пропонування) векселедавця третій особі сплатити певну суму отримувачу. Іншими словами, переказний вексель є наказом боржнику сплатити у зазначений строк третій особі зазначену в ньому суму.
Для гарантованого забезпечення вексельного обігу розроблено цілу систему правових норм та відносин. Основну роль тут відіграють відносини акцепту, авалю та індосаменту.
Аваль – вексельна запорука, в силу якої особа, яка її здійснила, бере на себе відповідальність за виконання будь-якої із зобов’язаних за векселем осіб.
Акцепт – напис на векселі , який засвідчує, що особа, яка його зробила, прийняла документ до вчасної оплати.
Індосамент – передавальний напис на зворотній стороні простого чи переказного векселя, згідно з яким усі права за векселем переходять від однієї особи до іншої.
В Україні вексельний ринок протягом останніх років бурхливо розвивається. Це пов’язано перш за все з хронічними неплатежами та бартеризацією економіки. Держава стала активним учасником вексельного ринку. Основними напрямками її роботи є пенсійні, казначейські та податкові векселі. Векселями активно торгують також і в Інтернеті.
Важливим моментом на ринку цінних паперів стало прийняття у квітні цього року Закону “Про обіг векселів в Україні”. Згідно з ним видавати векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи або ж надані послуги. Платіж за векселем на території України може здійснюватися у безготівковій формі. Суттєвим обмеженням є те, що тепер використання векселя як внеску до статутного фонду забороняється.
Зазначимо: з 1 січня 2002 року набувати права за векселем на території України зможуть і фізичні особи (причому вони не обов’язково мають бути підприємцями), відтак стане можливим під час купівлі якогось товару просто виписати вексель. Однак реального механізму таких розрахунків ще наразі не розроблено.
Юрій ТЮТЮННИК,
провідний спеціаліст контрольно-правового відділу Львівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
|
|
