BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 26 ЛИПНЯ 2001 року |

Історія однієї спадщини

Як СРСР і Великобританія боролися за скарб Павла Полуботка

ВЕЛИКІ ГРОШІ

Софія СОДОЛЬ

Попри поширене уявлення про “золото Полуботка” як про суспільний міф, скарб існує насправді. Щоправда, сьогодні вже ніхто – ні Україна, ні людина, яка достовірно змогла б довести свою причетність до роду Полуботків – не отримає жодної копійки. У липні 1986 року в Лондоні міністр іноземних справ СРСР Едуард Шеварднадзе поставив останню крапку у цій справі.

У центрі уваги українського суспільства гетьман Павло Полуботок опинився у 1990 році з подачі відомого поета Володимира Цибулька. Під час однієї з частих тоді зустрічей української інтелігенції у київському Будинку вчителя Цибулько з трибуни розповів про 200 тисяч золотих червінців, які Полуботок на початку XVIII ст. залишив в одному з англійських банків під відсотки.

Слова Цибулька знайшли вдячних слухачів. Україна готувалася до незалежності, у газетах з’явилася довідка експертів “Дойче-банку”, згідно з якою Україна мала найкращі стартові умови для незалежності серед 15 республік СРСР. А тут ще й інформація про те, що кожному з 52 млн. мешканців України може припасти по 38 кілограмів золота – якщо Україні вдасться повернути скарб Полуботка на Батьківщину.

Сам Володимир Цибулько через багато років зізнався, що “золото Полуботка”, як, зрештою, і довідка експертів “Дойче-банку”, були радше вдалими агітаційними кроками, ніж об’єктивною реальністю.

Однак на початку 90-х тема Полуботка не сходила з газетних шпальт. Народні депутати Володимир Яворівський і Роман Іваничук закликали добитися від Великобританії повернення національного багатства. Була навіть створена спеціальна комісія на чолі з академіком П. Троньком, яка відвідала Лондон. Але британці ввічливо відповіли, що ніяких грошей Полуботка у них немає.

Представники Bank of England, куди зверталися українці, не розповіли всієї правди, хоча й могли б. Річ у тому, що Україна в принципі не може претендувати на золото гетьмана, оскільки Радянський Союз ще у 1986 році відмовився від будь-яких фінансових претензій до Великобританії. Радянські лідери, на відміну від пересічних українців, добре знали про існування скарбу Полуботка, тож, відмовляючись від такої величезної суми, повинні були мати для цього дуже вагомі причини.

Як полювали за скарбами гетьмана

Комуністи почали вести переговори з Великобританією про повернення вкладу Полуботка ще у 30-х роках. Але сума вкладу була настільки гігантською, що виплата цих грошей поставила б Великобританію на грань банкрутства, а відмова сплачувати їх завдала б непоправного удару по репутації країни як надійного фінансового центру. Англійці намагалися залагодити справу таким чином, щоби вона не отримала широкого розголосу. З радянського боку в переговорах брав участь один із найстаріших членів партійного керівництва СРСР – Анастас Мікоян. Переговори були секретними, будь-які подробиці невідомі досі. Відомо лише, що до початку Другої світової війни СРСР не отримав від Великобританії ніяких грошей.

Натомість величезну послугу СРСР гроші Павла Полуботка зробили після завершення війни. Великобританія, як відомо, була союзником СРСР і надавала значну військову допомогу – йдеться про поставки військової техніки на сотні мільйонів фунтів стерлінгів. Саме грішми Полуботка і заплатив СРСР за ці поставки.

Текст угоди, яку підписали 27 грудня 1947 року Мікоян і англійський посол в СРСР Петерсон, був і справді фантастичним. Саме тому, напевно, знайти сьогодні якісь згадки про нього в радянських виданнях неможливо. Хоча сам Анастас Мікоян, за словами його сина Степана, вважав підписання цього договору головним досягненням свого життя.

Поступки британців

Уряд Великобританії відмовився “за деякими винятками від своїх претензій до Радянського Союзу в зв’язку з постачанням і послугами за час Другої світової війни”. За іншими радянськими боргами встановлювалися надзвичайно низькі ставки – 0,5% річних, а для виплат як за ними, так і за позиками, які ще не були надані, встановлювалася відстрочка погашення 15 років. Натомість Великобританія отримувала 750 тис. тонн кормового зерна, але не безкоштовно, а за цінами, “які сторони узгодили”. Існував ще й секретний додаток до договору, але зміст його також досі невідомий.

Наприкінці 50-х років англійці почали виявляти неспокій з приводу пробачених військових боргів і наполягати на укладенні нової угоди, яка б анулювала всі британські і радянські взаємні фінансові претензії, причому як державні, так і з боку приватних осіб.

Цілком можливо, що пропозиція англійців була безпосередньо пов’язана з новим спалахом інтересу до справи про спадщину гетьмана. Тоді про Полуботка була опублікована невелика замітка в “Известиях”. Перспектива судового позову навряд чи могла залишити британських фінансистів байдужими.

Прем’єр-міністр Великобританії Гарольд Вільсон кілька разів спеціально приїжджав до СРСР і під час зустрічей із Мікояном намагався зрушити це питання з мертвої точки. Англійці були навіть згодні пробачити СРСР царські борги. Але до 1968 року все залишалося, як і раніше. Лише 5 січня 1968 року була укладена міжурядова угода “Про врегулювання взаємних фінансових і майнових претензій”. Уряди домовилися не пред’являти один одному претензій ні від свого імені, ні від імені своїх юридичних і фізичних осіб. Але представники СРСР наполягли, щоби в угоду було внесене тимчасове обмеження: угода торкалася тільки претензій, що виникли після 1 січня 1939 року. Вочевидь, радянські лідери розраховували у майбутньому ще раз “подоїти” британців, шантажуючи їх Полуботком.

Великобританії знадобилося ще 18 років дипломатичних зусиль, щоб укласти другий договір про взаємну відмову від претензій, що виникли до 1939 року. Відповідний документ був підписаний під час візиту міністра закордонних справ СРСР Едуарда Шеварднадзе в Лондон у липні 1986 року.

Спадкоємці гетьмана

Гроші Полуботка продовжують живити британську економіку й сьогодні. Шанси отримати їх – хоча б у далекій перспективі – практично нульові. Зважаючи на те, що Росія визнала себе правонаступником СРСР, Україна могла б пред’явити їй фінансові претензії. Але навряд чи це дасть результат, особливо якщо зважати на безуспішні намагання України повернути вклади українських громадян у колишньому “Ощадбанку” СРСР, а це набагато менші суми. Найбільша проблема – у тому, що отримати спадщину гетьмана згідно з договором, укладеним 281 рік тому, може лише людина, яка зможе документально довести, що є прямим нащадком Полуботка. СРСР не знайшов такої людини. Немає її і сьогодні...

За матеріалами видавничого дому “КоммерсантЪ”

POSTUP - ПОСТУП
№113 (771),
26 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Дружній контроль
·В НОМЕРІ
·Нафтова війна на Каспії

ПОГЛЯД
·Вам шкода скарбів Полуботка?
·столиця зійшла на пси?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Мордобою не буде
·Медичний університет пікетують
·Референдум дійшов до суду
·Грошей жеківцям не обіцяють
·Діяльність "Просвіти"
·Новий власник Галицького базару повинен відселити мешканців
·Богдан Ринажевський: "Я пострижу вас усіх"

ПОСТУП В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
·Десятиріччя Незалежності України Івано-Франківськ зустріне оновленим
·Франківський біґ-бен хронічно хворий
·ХРОНІКА
·Проїзд у тролейбусі подорожчає
·Туризм без футболу на Говерлі
·На велосипедах - по корону Данила Галицького

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Звільнено Миколу Замковенка
·Мельниченко пропонує тест на брехливість
·Воскресіння "справи Лазаря"
·Назад, до темряви
·Назад, до темряви

ПОСТУП У СВІТ
·Нафтова війна на Каспії
·"Усесвіту" настав кінець
·Американські війська затримаються на Балканах
·Палестинській автономії скоро гаплик?

ІСТОРІЯ У ПОСТУПІ
·Історія однієї спадщини
·Шукачі скарбів

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Windows XP утискає корпорацію Kodak
·Школа молодого хакера
·pc-news
·увага!
·зворотний зв'язок
·Civilization III

ЮРИДИЧНИЙ ПОСТУП
·трафунки
·Нападника підвели нерви
·Хотів зарплату - отримав статтю
·Умійте відстоювати свої права

АРТ-ПОСТУП
·Відновлювати історичні пам'ятки - нонсенс. Закон вимагає їх зберігати
·Євангеліст Мистецтва

КІНОПОСТУП
·Педофілія і Пеппі Довгапанчоха
·Бред Пітт, брати Коени і світова війна
·Що показують у львівських кінотеатрах?
·Котячо-собача війна за владу

КИЇВСЬКИЙ ПОСТУП
·Львівська смальта у київській мозаїці
·Галереї, вистави та котловани

СПОРТ-ПОСТУП
·Україна без нагород
·"Карпати-2" не можуть забити гол
·СПОРТ-БЛІЦ
·Бразилія на колінах
·Жіночі надії
·Жіночі надії

ПОСТ-FACTUM
·Секс, наркотики і техно