BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 24-25 ЛИПНЯ 2001 року |

Слово про етюдистку

ПЛЕНЕР

Андрій ДОРОШ

Слово “етюд” в дослівному перекладі з французької мови означає “вивчення”. У пейзажному малярстві етюд виконується художником на відкритому повітрі з метою фіксації й осмислення суттєвих деталей краєвиду.

Але від епохи французьких імпресіоністів, себто протягом понад сотні років, цей жанр перекочував зі сфери “вправ для ока й руки” до розділу самоцінних мистецьких творів. В Україні прекрасними етюдистами були Сергій Васильківський, Петро Левченко, Іван Труш і ще десятки художників. Але сьогодні дуже багато митців майже повністю втратили навички роботи з натури. Та воно й зрозуміло – безпредметна композиція такого етюду не вимагає, а студійні пейзажі часто-густо постають на підставі прозірок і логічних побудов у зрівноваженні кольорових площин, належному розставленні барвних акцентів тощо.

А ще ж зовсім недавно, зо два десятки років тому, багато хто хвацько фіксував стани природи безпосередньо “на лоні”. Ще й дехто, Григорій Смольський, наприклад, створили собі ім’я на “етюдному фундаменті”, бо саме завдяки етюдам з околиць Космача в Карпатах Смольський увійшов до числа найбільш відомих і улюблених художників міста. У той час, коли до великорозмірних станкових полотен цього ж автора не один знавець знайде підставу вчепитися. Із практикуючих сьогодні у Львові живописців Петро Сипняк успішно малює етюди і, що значно важливіше, уміє потім трансформувати їх у картини, не розгубивши анітрохи свіжості безпосереднього сприйняття.

Але й серед наступної після Сипняка генерації митців трапляються особистості, яким вправи етюдистів по плечу. У цьому можемо переконатися на щойно відкритій у Палаці мистецтв персональній виставці з 66 етюдів Артура Іжевського. (Автор уперто сперечався зі мною стосовно цього числа, хоч вибралося воно цілковито випадково, унаслідок чого ми цивілізовано дійшли до компромісного варіанту, написавши в афіші “33х2”).

Експоновані роботи охоплюють період останніх десяти років, тому відповідною є їх географія: Львів і околиці, Карпати, Крим, Поділля, Одещина, Приазов’я. Околиці нашого міста митець фіксує особливо охоче внаслідок мальовничого рельєфу. Для багатьох із нас, глядачів, вони мають ще й специфічну привабливість завдяки особистим спогадам: “Стільки-то літ тому в тій калабані той-то (нині, можливо, уже доктор наук) мало не втопився, а на он тому узгір’ї при спробі заволодіти чужими яблуками такому-то (сьогодні, знову ж таки, можливо, полковнику) сторож зрешетив зад сіллю”. Власне завдяки таким подробицям твори нині ще маловідомого митця набувають духовної вартості, яка з плином літ, підкріпившись естетичними якостями (можливо, зараз для глядача малопомітними або й несуттєвими), перетворює їх на складову національної культури. У експонуванні творів Артур Іжевський дещо нагадує айсберг, показуючи заледве одну десяту того, що є насправді. Скліда етюдів постійно змінюється: на місці тих, які розходяться серед шанувальників, постають нові. Зрозуміло також, що етюди – це не все, що виходить з-під пензля автора.

Однією з його настирливих ідей є пейзажі, переважно міські, виклеєні за принципом аплікації зі шпону – тоненьких пластів деревини різних відтінків і фактури, з яких виготовляють фанеру. (У цьому проявляється одна з граней освіти Артура Іжевського – навчання на відділі обробки деревини в ЛУПМ ім. І. Труша). Мої спроби відмовити автора від такого часопроводження (дуже трудомісткого) мали приблизно такий же успіх, як спроби спинити бульдозер, ухопившись руками за гусеницю. Окрім того, Артур Іжевський немало рисує, його алегоричні, на межі сатири, композиції на тему війни в Ічкерії публікував “Універсум”. Але найчастіше – це портрети, теж з ухилом до карикатури. Кому дуже закортить, той може побачити автора в недощові вечори на проспекті Свободи, де він рисує перехожих, незмінно припрошуючи їх говорити “Чі-і-із!”

На виставки Іжевський проривається творами екстраординарними, розрахованими на знавців. Прикладом може бути розфарбований дерев’яни рельєф на останньому осінньому салоні в Палаці мистецтв, де автор у дуже оригінальний спосіб потрактував легенду про Юрія Змієборця. Властиві художнику й теоретичні публікації про специфіку ментальності народних майстрів. Малюючи в Криму вивіски для духанів (нічим не гірше від Піросмані), мав нагоду зробити низку спостережень з психології як замовників, так і власної – виконавця новітніх примітивів. Цей досвід реалізувався у статтях для спеціалізованих видань “Наша минувшина” тощо.

Різнобічність обдарувань і зацікавлень висуває самого Артура Іжевського в коло митців-поліфункціоналів, яким знання допомагають творити, а емоції – урізноманітнювати інтереси. Цілком імовірно, що саме таким й повинен бути український митець нової генерації.

На завершення – дещо з біографії Артура Іжевського: народився у Львові 1972 року, художником задумав стати в десятирічному віці під враженням від середньовічної архітектури Бухари, Хіви й Самарканда. Уступивши 1988 року в УПМ ім. І. Труша, набув малярських навиків під керівництвом Галини Новоженець і Юрія Лесюка, а з 1995 року – на графічному факультеті української Академії друкарства в Михайла Дзядика й Льва Шура. Експонувати твори почав ще в період навчання в училищі – з 1991 року, з 1996 року брав участь у міжнародних пленерах. Живописні й графічні твори Артура Іжевського зберігаються в багатьох приватних збірках як в Україні, так і за рубежем. Талант, широчінь зацікавлень і неабияка працьовитість дають підстави зарахувати митця до лави перспективних художників Львова.

POSTUP - ПОСТУП
№112 (770),
24-25 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·ЖЕК готується до страйку
·В НОМЕРІ
·Стабільності гривні загрожують аудіопірати
·Путін помирився з Бушем

ПОГЛЯД
·Ви любите керувати авто?
·Московська границя

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Нічному Львову бракує тиші
·Об'єднання обманутих вкладників
·Чи збиратимуть енергетики гроші за воду?
·ХРОНІКА
·Чужі люди охрестили
·План заходів є. Коштів іще не бачили

ПОСТУП З КРАЮ
·Перестановки в Криму
·Православні українці - проти Алексія ІІ
·Мельниченко виявився кепським звукорежисером
·КРАЄВИД
·"Ляльководи" із спецслужб

ПОСТУП У СВІТ
·світоогляд
·Кривавий саміт великих
·Путін помирився з Бушем
·Кіотський протокол вдалося врятувати
·Парламент оголосив президентові імпічмент
·КРАЙ
·"Норд" перебирається до Росії
·Гривні загрожують лише аудіопірати
·Світові автовиробники обживають Східну Європу
·Львівська "тютюнка" матиме новий цех
·світ

АРТ-ПОСТУП
·Слово про етюдистку
·Стежками української автентики
·Історія мистецтва на целофані

СПОРТ-ПОСТУП
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ
·"Таврія" уже награлася
·Муки лідерів і перше виїзне очко "Карпат"
·Юрій Вірт - про футбол і жінок
·Клочкова знову непереможна
·Ах, Болгарія! Ех, Індія...
·То ж чи вийшла Анна Курнікова заміж?
·У шахах львів'яни тримають марку

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Бові запустив інтернет-радіо для маленьких дітей