BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 24-25 ЛИПНЯ 2001 року |

Юрій Вірт - про футбол і жінок

ПРЯМА МОВА

Уже завтра нас чекає великий футбол. Віце-чемпіон України донецький “Шахтар” стартує у кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів.

Варто зауважити, що цього року донеччанам пробитися до групового турніру Ліги буде надзвичайно важко. Адже погодьтеся, швейцарське “Лугано” та німецька “Борусія” – це вам не скромна естонська “Левадія” чи чеська “Славія”. Надзвичайно велику роль у майбутніх матчах Ліги має відіграти страж воріт донецького “Шахтаря” Юрій Вірт. Адже саме від його вправності на останньому рубежі буде залежати, чи зможе “Шахтар” виконати завдання мінімум і знову потрапити до Ліги. Та, мабуть, краще про це розповість сам голкіпер.

– Нам справді не надто поталанило з жеребом. Та нічого страшного. Усі футболісти повинні докласти максимум зусиль для того, щоб пройти два кваліфікаційні раунди. Якщо кожен з наших гравців покаже усе, на що він здатен, то ми вийдемо у груповий турнір.

– Тобто після минулорічної участі “Шахтаря” у груповому турнірі Ліги у гравців зник мандраж?

– Мушу зазначити, що на перших матчах у мене особисто був справді мандраж. Та з кожним матчем додавалося впевненості. Загалом дуже цікаво грати на матчах такого рівня. Я роки три-чотири тому і не мріяв про це. Адже навіть постукати в двері Європи (як сказав наш президент) – це велике досягнення. Я особисто вважаю, що минулорічна участь гравців “Шахтаря” у Лізі додала впевненості усім гравцям. Найголовніше, що ми набралися досвіду. Тож я думаю, що усе це повинно допомогти нам пройти два кваліфікаційних раунди.

– Повернімося на мить у минулий чемпіонат. Якими були твої враження від історичної перемоги над “Динамо” у Києві і чому “Шахтар” таки не став чемпіоном?

– Цей матч був принциповим, нам необхідно було перемогти, щоб вийти на першу сходинку і зберегти інтригу чемпіонату. Ми виграли, навіть незважаючи на те, що ми програвали. Та, на жаль, цього було недостатньо, щоб стати вперше чемпіонами України. Зараз важко однозначно сказати, що нам завадило це зробити. Та я впевнений, що вже найближчим часом ми доб’ємося свого. Адже вже матч з “Динамо” у цьому чемпіонаті показав, що у команди дуже сильний характер: навіть програючи 2:0, за 10 хвилин до закінчення матчу ми таки зрівняли рахунок.

– У рамці протилежних воріт стояв Олександр Шовковский, який сьогодні є першим воротарем нашої збірної. Як ти думаєш, чому тренери не хочуть поставити тебе в основному складі збірної?

– Це питання до Валерія Васильовича Лобановського. Олександр Шовковский достойний футболки збірної України. Але я теж дуже хочу виступати за збірну. Проте усе вирішують тренери. Може, я їх не влаштовую – не знаю. Особливих зауважень під час тренувань до мене немає. Я нормально працюю, роблю усе, що від мене залежить. І ставлюся до всього спокійно, адже моя справа – добре грати. Футбол – моя робота, я за неї одержую гроші. Це, напевно, єдине, що я вмію робити.

– Як ти потрапив у футбол?

– З дитинства ганяв м’яча. Брат повів мене в спортивну школу “Карпат”. Там я провчився вісім років і вступив у Львівський інститут фізкультури. Мене запросили в місто Стрий у команду першої ліги, потім – у ФК “Львів”. Після цього був донецький “Металург” і, нарешті, “Шахтар”. Тренери, яким я вдячний, – це мій перший наставник Володимир Беззубяк, а також Степан Юрчишин, Володимир Онищенко і Віктор Прокопенко.

– А чому ти став воротарем?

– Я просто ніколи не любив бігати. І зараз не люблю. Мені більше подобається стояти, на бігання не маю здоров’я (сміється).

– Як до тебе, корінного львів’янина, ставляться інші “шахтарі”?

– Нормально. Адже я не єдиний недонеччанин у нашому колективі. Є росіяни, є й нігерійці. Хоча з ними набагато важче. Адже вони не вміють розмовляти ні українською, ні російською мовами. Хоча, як на мене, футболіста оцінюють за його грою, а не за національністю. У нас веселий колектив, хлопці – не занудьгуєш, один Шевчук чого вартий.

– Чи виходили на контакт із тобою представники англійських клубів?

– Запрошень ніяких не було і я не знаю нічого. Про це треба запитувати в керівництва нашого клубу. А поки що мені подобається грати за “Шахтар”. Як може не влаштовувати воротаря команда, яка ставить перед собою високі цілі – виграти чемпіонат і кубок, показати себе достойно на міжнародній арені?! А взагалі, я був би не проти пограти в якому іспанському клубі. Мені подобається цей чемпіонат, та й країна екзотична.

– Сумуєш за кимось зі Львова?

– Звісно. За батьках, за старшим братом Тарасом, за двома племінниками. На вихідні часто приїжджаю.

– Ну, а сам не думаєш заводити сім’ю?

– Наразі, ні. Зараз усі мої думки про футбол. Для того, щоб заводити сім’ю, спершу потрібно влаштувати свій побут, щоб було куди привести дружину. Я тільки нещодавно купив квартиру у Львові, тепер там треба зробити ремонт. А після цього вже можна думати про одруження і про двох дітей. Але потрібно ще знайти, з ким одружуватися. Я от поки що шукаю.

– Високі вимоги виставляєш дівчатам?

– Поки що я ще не зустрів людини, з якою було б завжди добре. У мене характер не з м’яких, ужитися зі мною – не легко. Хочу, щоб моя дружина була красунею і чудовою господинею, щоб уміла прекрасно готувати. Якщо чесно, мені хотілося б одружитися з львів’янкою.

– Ти можеш покинути жінку, дізнавшись, що її більше цікавить, скільки ти заробляєш?

– Не знаю, мені такі не зустрічалися. Але дізнатися про мій заробіток не так то й просто.

– Коли йде підготовка до сезону, команди проводять тренувальні збори, жінок футболісти не бачать. Як ти вирішуєш цю проблему?

– У мене з цим усе нормально. Збори тривають і до двох тижнів, але ми ж потім таки повертаємося додому. Ну, а коли ці два тижні протриматися не можеш, то за кордоном теж є красуні (сміється). А якщо серйозно, то на зборах – не до любові. Думаєш, як би виспатися після двох-трьох тренувань у день.

– Як ти знімаєш утому і піднімаєш настрій?

– Іноді так втомлююся після ігор, що засинаю тільки над ранок. Це більше психологічна втома. Зняти її можна, наприклад, гарною музикою. Якщо мелодія заводна, можу навіть потанцювати під настрій. А ще люблю подивитися на самоті гарний фільм і лягти спати.

– Ти забобонний?

– Так, як і всі футболісти. У день матчу я ніколи не голюся, залишаючи щетину “на фарт”. Вірю, що це допоможе моїй команді вдало зіграти у Лізі чемпіонів.

Розмовляла Валерія НОВАК, Донецьк

POSTUP - ПОСТУП
№112 (770),
24-25 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·ЖЕК готується до страйку
·В НОМЕРІ
·Стабільності гривні загрожують аудіопірати
·Путін помирився з Бушем

ПОГЛЯД
·Ви любите керувати авто?
·Московська границя

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Нічному Львову бракує тиші
·Об'єднання обманутих вкладників
·Чи збиратимуть енергетики гроші за воду?
·ХРОНІКА
·Чужі люди охрестили
·План заходів є. Коштів іще не бачили

ПОСТУП З КРАЮ
·Перестановки в Криму
·Православні українці - проти Алексія ІІ
·Мельниченко виявився кепським звукорежисером
·КРАЄВИД
·"Ляльководи" із спецслужб

ПОСТУП У СВІТ
·світоогляд
·Кривавий саміт великих
·Путін помирився з Бушем
·Кіотський протокол вдалося врятувати
·Парламент оголосив президентові імпічмент
·КРАЙ
·"Норд" перебирається до Росії
·Гривні загрожують лише аудіопірати
·Світові автовиробники обживають Східну Європу
·Львівська "тютюнка" матиме новий цех
·світ

АРТ-ПОСТУП
·Слово про етюдистку
·Стежками української автентики
·Історія мистецтва на целофані

СПОРТ-ПОСТУП
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ
·"Таврія" уже награлася
·Муки лідерів і перше виїзне очко "Карпат"
·Юрій Вірт - про футбол і жінок
·Клочкова знову непереможна
·Ах, Болгарія! Ех, Індія...
·То ж чи вийшла Анна Курнікова заміж?
·У шахах львів'яни тримають марку

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Бові запустив інтернет-радіо для маленьких дітей