BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 21-22 ЛИПНЯ 2001 року |

Літургія сцени-студії "Галіціана"

ТЕАТР

– Олександре, можливо, ті новели, що стали основою вистави “Площа святої Трійці”, захопили тебе не як література, а як поетичне міфотворення?

– Це радше якась медитація. Бо міфотворення має на меті пояснити і візуалізувати якісь незрозумілості. У Шульца цього немає, він не дає пояснень. Так само, як “Книга Буття”, яка мене зараз найдужче полонить тим, що вона не дає пояснень, рецептів. “Книгу Буття”, це найпотужніше джерело, не можна трактувати тенденційно!

– Але саме той глядач, який звик до тенденційних оцінок, відмовляє і твоїй виставі у справжній театральності. Для нього це, в найкращому разі, – творча лабораторія, а не звичний сценічний твір.

– Як різні релігії ведуть до Єдиного Бога, так є різні способи розуміння театру. Той театр, який я практикую, для мене цікавий. Це дуже особистий театр. Іншого у моєму розумінні просто немає. Я не зачиняюся у своїй лабораторії, а шукаю різні форми навіть у тих театрах, яких сам не сповідаю. Там усе є, лише не треба опускати завісу, бо тоді вже – все, кінець.

– Коли проза Шульца у твоєму розумінні – не зовсім література, то й твоя театральна практика – не зовсім театр?

– Це те, що робить, скажімо, театр ім. Л. Курбаса. Це спосіб буття. Розраховувати на те, що я отак собі поісную, а потім це буду класно продавати і всім приносити втіху – ну, то це просто божевілля. Так не можна.

– До речі, саме такий, не сепарований на театр і життя спосіб існування спав мені на гадку, коли я побачила сцену з колекцією метеликів. Це ж скільки треба було часу збирати ті оправи від окулярів, знаючи, що живеш майбутньою виставою!

– А, то друзі, у всьому друзі допомагали! Півміста приносило окуляри...

– Після перших показів доводилося чути закиди про несумісність негритянської музики із Бахом.

– Усе звучить, як колись, окрім частини з Бахом. Там по-іншому розв’язалася ситуація. Я страшенно люблю цей фрагмент із Бранденбурзького концерту. Але стало зрозуміло, що якщо можна обійтися без нього, отже, так має бути. Критерієм відбору (десь підсвідомо так складається) є емоційне чуття: ось так я бачу цей музичний фрагмент у спільності з текстом. Вважаю, що тут усе доречне, бо звучить сакральна музика, а не джаз як такий. Спіричуелси – негритянські християнські співи (власне те, що співає Махелія Джексон). Ця сакральність стала тією рисою, яка громадила всю музику. Тому такі закиди мене не хвилюють.

– А взагалі як ти ставишся до думки глядача: як до чогось тобі чужорідного, зовнішнього, зайвого? Чи спеціально працюєш, зважаючи на неї?

– Тут ніхто ні на кого не працює. Це спроба достукатися. На цю виставу приходять люди, котрі здатні збагнути, що в ній події розвиваються в літургійному аспекті. Ця літургія – каркас Шульца. Це є нормальне богослужіння. І версія жертвенного тіла, яку запропонував Шульц, відчитана мною так, як це подаю у виставі. Усі ж ми приносимо в церкву свої жалі й болі, своє страждання, свої претензії. “Сьогодні, як ніколи, людина ставить на суд Бога”, – це Папа Римський казав! Я не знаю, мені страшно. І конфліктувати з Богом я ніколи не наважуся, тому що це – приречений шлях. Цього не вдавалося нікому. Такий висновок нам підказує досвід: ніхто ніколи не зумів вдало конфліктувати з Богом. У Шульца були моменти пристрасного конфлікту, але він, мабуть, не впорався зі собою.

– Отже, це вистава-ритуал, яка допомагає сакральному спілкуванню, як, скажімо, молитва допомагає розмові з Богом?

– Люди завжди прагнуть полегшити собі спілкування з Богом, канонізувати його в тих чи інших формах. Формалізація спілкування дуже-дуже полегшує життя в тому випадку, якщо людина з цим погоджується. Але коли форми кам’яніють, чи вони щось породжують? Що можуть народити кам’яні яйця?

– Але, усталившись у формі, молитва все одно приховує живе слово...

– Ні, ні, ні! Слово не є живим. Слово вимагає Книги. Книга ставить нас на дорогу пошуку Автентика. І коли закінчується слово, коли в нас Бог забирає Автентика, нам нічого не залишається, як танцювати...

– Танець – життєва імпровізація?

– Це невідомо.

– Однак його можна звести тільки до форми.

– Тоді це не танець, не літургія, а шоу. Був час, коли я думав, що варто подбати про постановочну частину танцю. Але внутрішньої потреби при цьому не виникало. Мабуть, так треба, аби цей танець лишився недовиставленим. Залежно від того, як змінююся я, – він інший.

– А літургія – це не канон, не зведення до чогось усталеного?

– На певному етапі. Але літургія почала існувати набагато раніше, ніж з’явився канон.

– То як же досягається пластична прецезійність, на якій тримається твоя вистава?

– Саме тому, що танець недовиставлений формально, я маю можливість люзу. Можу опинитися в потрібному місці в потрібний час. Якби все було загіпсованим, думав би над тим, аби не втратити форму, а так я можу – саме коли треба! – бути біля потрібної точки.

– Оскільки літургія – колективна відправа, то й глядач на твоїй виставі доречний?

– Мабуть, усе-таки так. Очевидно, спільно можна зрозуміти більше, відкрити більше, відчути більше, аніж самостійно. Зрештою, це правильно. Не є нормальною формою буття в ізоляції.

– Але чому тоді ми здатні відчувати гостру самотність у натовпі ?

– Тому, що ми не маємо досвіду, культури самотності. Це не трагічна форма, це дар. Нас ніхто ніколи не вчив жити в самотності.

– Чому не вчив, а Герман Гессе?

– Ні, це книга, яка потрапляє до обмеженого кола читачів. А йдеться про суспільну потребу практикувати вміння бути наодинці.

– Чи Шульц погодився зі своєю самотністю?

– Так. У цьому є дві правди. Правда прийняття реальності Шульцом, усвідомлення і упокорення їй. З іншого боку, це прояв власне такого ставлення реальності до Шульца. Шульц не був потрібний у тій дійсності. Він працював не на реальність, а років на 100 наперед. Він не є ужитково корисним письменником. Важко отримувати насолоду від Шульца в загальному розумінні. Його треба любити. Любити ці слова. Хоч дехто мене переконував, що Шульца не можна любити. Це таке нормальне ставлення в широких масах. Скільки людей, котрі сповідають Шульца, люблять його? Я запевняю, якщо їх усіх зібрати з цілої України, вони не заповнять площі Ринок у Дрогобичі.

– Ну то що – це показник цінності автора?

– Показник ужитковості. Бруно Шульц не є ужитковим. Споживчу вартість Шульц має тільки для обмеженого кола, яке відчуває в ньому потребу. У нас її не відчутно, варто тільки порівняти реакцію світових і українських ЗМІ на останні події.

– Це не показник, оскільки наші ЗМІ існують в абсолютно інших умовах, через що і не є належними до світових.

– Як на мене, це свідчить про рівень споживчої вартості Шульца на тій чи іншій території. Безоцінно можу констатувати, що реакція світу на події в Дрогобичі не до порівняння з українською. Кількісно, за періодикою, співставляючи реакцію світу й України, можна вирахувати, кого це турбує, а кого не обходить...

– Коли ти кажеш, що текст сам приходить і обирає того, хто може його актуалізувати, то чи не вважаєш, що Шульц обрав саме наш час, щоб прийти в перекладах Гнатюка, Клеха, Комського, Яковини, Возняка, Бреславської, Шкраб’юка? Що можеш ти зробити своєю любов’ю до Шульца, своєю любов’ю-виставою?

– Місії жодної. До місіонерства ставлюся вкрай негативно, це нездорова функція. Воно передбачає розвиток ушир, а не вглиб. Це дорога не для мене. Ніколи її не сповідатиму. Я просто зробив справу, котру не міг не зробити. Той, хто підступав до перекладів Шульца, навіть не передбачав, яким буде розвиток подій. Я однозначно зараз бачу, що все складається так, що, здається, надходить ЧАС Шульца. І наскільки світ впирається руками й ногами від того часу, настільки ж це свідчить, що цей час прийшов. Світ нікуди від нього не втече, як би декларативно його не сприймав. А в масі тих ейфорійних, які існують, його сприйняття страшенно поверхневе!

– Ти мовиш про широкий світ чи про наш?

– Дуже-дуже потрібен Шульц усе-таки ТУТ! У Галичині. На проміжній території, де відбуваються певні заламування. Отут Шульц потрібен у прямому розумінні! А на території, де продукуються, розмножуються, тиражуються якісь інші цінності, – там він не до використання. Там можна сприймати якісь певні поверхневі пласти Шульца, медитативні побудови. А в життєво важливому сенсі він пов’язаний тільки із нашою територією, на якій був народжений, яка була його останньою правдою. Усе, що він писав, дуже важливе ТУТ. Тому що це ті місця, де намагаються реалізувати свої ідеї ті, хто витворює їх у центрі. Ті ідеї не реалізуються в Москві, Варшаві, Берліні, Києві. Вони всі приходять сюди воювати! Є території для воєн, сформовані історією. І ці території усвідомлені. Це страшно. І Шульц про це пише.

Розмовляла Марта ҐАРТЕН

POSTUP - ПОСТУП
№111 (769),
21-22 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Нарада в Генуї
·Вишукана похвала Еросу
·В НОМЕРІ
·Нещасливий жереб "Шахтаря"

ПОГЛЯД
·Ви які книжки читаєте?
·Кінах Анатолій

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Українське православ'я за крок до об'єднання?
·Для Аграрної партії Ющенко - абсолютно сприйнятлива фігура
·ХРОНІКА
·Червоний Хрест - у дії
·Назад до природи
·Інформація як ліки від безробіття

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·На волю з чистим сумлінням
·Кінах перебирає політичний хліб Ющенка
·Марчук "чистить" Держкомзв'язок?
·Черкаські таксисти захопили центр міста
·Праві в Україні: сьогодення та перспективи

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Хіпі-кілер у кайданках
·Росія відчиняє двері мігрантам
·Чехи захищають свою АЕС від німців

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·НАСА хоче "відірвати" шматок Сонця
·Клітини зі штучно отриманого людського ембріона
·Загадку Дельфійського оракула відгадано
·У США заборонено споживати м'ясо клонованих тварин
·АЕРОКОСМІЧНІ НОВИНИ

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·"Четвер" перебрався у Львів
·А де ж пристрасть?
·"РІЧ", яка завжди з тобою

ДУХОВНИЙ ПОСТУП
·Митрополит Андрей мусить спершу стати святим у наших серцях
·Радикальність і святість

АРТ-ПОСТУП
·nаша аfіша
·Літургія сцени-студії "Галіціана"

СПОРТ-ПОСТУП
·Зідан: людина, котра стала золотою
·СПОРТ-БЛІЦ
·На "туманний Альбіон" - по перемогу!
·Чим переймаються знаменитості?

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·світлина тижня