"Папа-джаз" на Академічній
МУЗИКИ
Оксана ЯВОРСЬКА
|
Найчастіше саме вулиця формує смаки молодих людей, вчить їх жити, розважатись і заробляти гроші. Вуличні музиканти схожі на героїв відомої казки - на бременських музикантів. Вони співають, розважають людей на вулиці, подорожують Україною та заробляють на шматок хліба. Це справжні народні співаки, а в музиці минає ціле їхнє життя.
Є у Львові такий колектив, учасники якого співають на проспекті Шевченка і називають себе гуртом “Папа-джаз!”. Власне, “Папою”, основним натхненником колективу, є саксофоніст Валерій Романовський. А до складу гурту входять Юрій Чуб (контрабас), Юрій Чулинда (банджо), Владислав Сєркін і Дмитро Кукоба (акордеон), Сергій Маковецький (гітара), Микола Бєльський (ударні); є в них такий цікавий саморобний інструмент, як “шуршалово” (зроблений з баночки з-під пива), на якому грає Валерій Романовський. Ці люди зустрілися випадково, але кожен музикує віддавна. Дехто ще студентом “Львівської політехніки” їздив з друзями в Алушту – грав на набережній, потім –на фестивалі “Вивих”, у гуртах “Три дев’ятки” чи “Танцюючі вогні”. Зрештою, усі вони зустрілися й утворили колектив. У Львові їм допомагав Аркадій Кузін, який свого часу працював і ставив на ноги нинішних зірок естради. Наразі, як говорять самі музиканти, вони вважаються найкращими джазовиками у Львові.
“Ми можемо зіграти будь-що. Найчастіше люди замовляють не дуже добру музику, ми намагаємося задовольняти всі примхи слухачів. Але здебільшого виконуємо джазову музику, мелодії зі старих кінофільмів, пісні Утьосова й українські народні, бо на весіллях грав кожен з нас”, – розповідають музиканти.
Цікаво, скільки можна заробити, граючи на вулиці? Точної суми музиканти не назвали, адже це лише сезонна робота. За їх словами, на хліб і воду вистачає. Хочуть потрапити на очі людям, котрі б запросили десь пограти. Виконавці залюбки б подорожували, співали на теплоході в Середземному морі чи навіть у якомусь ресторані. Або створювали б свою музику, працювали в студії, записували альбоми. У різний час вони працювали на різних роботах, але все ж таки бажання помузикувати перемагало. Отже, якщо проходитимете ввечері проспектом Шевченка і почуєте добру музику, знайте – це “Папа-джаз”!
|
|
