BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 19-25 ЛИПНЯ 2001 року |

Відшукування понадчасового

Україна на міжнародному фестивалі старовинної музики в Старому Сончі

ТРАДИЦІЇ

Ева ЗБАРСЬКА

Упродовж тих 4-х років, коли директором фестивалю старовинної музики в Старому Сончі працює Станіслав Веляник (відомий львів’янам як диригент Бахових “Страстей за Іоанном ” на минулих “Контрастах” – Ред.), значно розширилося тлумачення терміна “старовинна музика”.

Задумавшись над питанням “А що то, власне, є старовинною музикою?”, Станіслав Веляник розглядає його з погляду плину часу. Адже те, що для нас безумовно, є старою музикою, колись такою не було. І тогочасні композитори мали досить відваги, аби здійснювати справжні революції, як, наприклад, органум нотр-дамської школи, що порвав із багатовіковою традицією григоріанської монодії, чи ускладнена хроматика да Венози – проти гармоніки ренесансового мадригалу. І навіть такі явища другої половини XX ст., як “нова тональність” чи “новий романтизм”, є розпачливим пошуком давнього гармонічного ладу, ностальгійною спробою віднайти дороговказ у багатозначності постмодерністської естетики. А звернення до сакруму, що виразно помітне на зламі віків не тільки в європейській музиці? Чи не є воно поверненням до старої, споконвічної концепції музики як середовища переказу метафізичних, духовних, релігійних вартостей? Якщо композитори XX ст. звертаються на багатьох рівнях до традиції – у музичній мові, до старовинних і латинських текстів, спрямовують свою музику до понадчасової царини сакруму – то чи не маємо справи із перетином культур, естетик, релігій, перетином, який зневажає руйнівну дію часу? Але мистецтву важко дати однозначну відповідь на питання “Що вкладаємо в історичні рамки давньої музики?”, не звернувшись до одвічного питання про дефініцію часу. Адже час у мистецтві є ще більшою загадкою, аніж час реальний – фізичний та історичний. Кожен сприймає його по-іншому, слухаючи декількахвилинну середньовічну пісню чи ренесансовий танок, і по-іншому, коли звучить довга ораторія чи кількагодинна опера. І хіба скажеш краще про час, ніж це зробив у своїй “Сповіді” Святий Августин: “Коли б не приходило нічого нового, не було б часу минулого. Коли б нічого не було, не постала б сучасність...”

Міркуючи так, Веляник намагається поєднувати в програмі фестивалю стародавню музику із сучасною, яка відштовхується від давньої, проводячи цікаві паралелі. І тому цього року Gloria співала, окрім творів українських композиторів минулих століть (Дмитра Бортнянського, Максима Березовського та Артемія Веделя), твори сучасних композиторів. Перш за все – Анджея Нікодемовича, і то не тільки тому, що цей польський композитор – колишній львів’янин. А й тому, що його музика йде від давньої релігійної традиції. Акапельну кантату O jak bolejesz, Matko і кантату для сопрано, хору й органа Hymnus pro peccatis львів’яни виконали в присутності зворушеного автора.
У цьогорічній програмі фестивалю концерт хору Gloria був кульмінаційним. Виступ львів’ян спеціально запланували на той день, коли в Старому Сончі відбувався саміт прикордоння: з’їхалися бурмістри міст-побратимів зі Словаччини, Угорщини, Чехії, Польщі. І за хвилину до концерту, коли костел був ущерть заповнений, а перші три ряди зарезервовані для почесних гостей, – пунктуально з’явилися самоврядці. А ті, кому забракло місць, слухали українців стоячи! Про те, яким щиросердним було сприйняття і скільки лунало викликів на “біс”, наступного дня сповістили всі акредитовані на фестивалі ЗМІ.

Однак дещо лишилося й поза кадром. Наприклад, як описати бамкання костельного годинника, що майже містично збіглося із завершенням виконаної на “біс” мініатюрки Dobra noc?! Під час завершення цієї польської народної пісні диригент дав знак, що остання строфа буде якоюсь специфічною, і почав робити ritenuto, розділяючи кожне слово. Як раптом на останній фразі годинник бамкнув: “До – (бам) – бра (бам) – ноц”. Дивовижно, що те бамкання лунало в тій самій тональності й творило таку атмосферу, яка просто хапала за серце! Так само поза рецензіями залишилися прийом у мистецькій галереї та спілкування з урядовцями міст-партнерів на бенкеті, де бурміст Старого Сонча повторив сказане торік: “Як би я хотів, щоб наше місто мало такий муніципальний хор, яким би могло пишатися...”

(дивно, що у Львові ці хористи ще не мали таких пропозицій від влади).
Дирегент і мистецький керівник хору Gloria Володимир Сивохіп розуміє, що жоден фестиваль кожного року не може жити одними й тими ж виконавцями, бо на тому зупиняється: “Але що вдієш, коли вже на наступний рік у нас заплановано 4 концерти і ми їдемо на весь фестиваль із різною музикою! На цьому фестивалі ми чуємося дуже добре. Торік наш приїзд підтримував бурміст Старого Сонча, він був на концерті і після концерту гарантував, що допоможе в тому, щоби до Львова приїхали краків’яни виконувати “Страсті за Іоанном” Баха. Хотілося б, щоб деякі речі переносилися і на наш ґрунт, щоби була така ж увага, щоби ходили на концерти і наші достойники, щоби їм резервували місця, знаючи, що вони рівно перед початком прийдуть, що на них не треба буде чекати по півгодини, гадати “прийде – не прийде”, бо начебто якось починати без них не пасує. Цього дійсно бракує у Львові. Зрештою, як бракує й пленерних концертів, як це прийнято в Центральній Європі. Важко наразі уявити площу Ринок у Львові, на якій виступає гарний духовий оркестр чи джаз- біґ-бенд муринів. На жаль, нам це поки що не загрожує. А суто за архітектурними декораціями ця площа могла б претендувати на таке мистецько-відпочинкове життя. У Старому Сонці нам пощастило побачити програми унікальних виконавців, яких би ми хотіли запросити через рік до Львова, аби люди, котрі претендують на якесь долучення до інтерпретації стародавньої музики, побачили, як це виглядає насправді”.

До речі, хор Gloria мав змогу спостерігати за спеціальними курсами, на яких розчитували “Карміну Бурану” – бенедиктинський збірник пісень про життя, любов і Бога (на жаль, через барк фінансів не вдалося привезти на фестиваль “Карміну Бурану”, відтворену Орфом). Оригінальна ж версія була відчитана групою молодих музикантів із Замостя під керівництвом артистів ансамблю “Декамерон”. Львів’яни також узяли участь у паралельних семінарах. На базі хору провели ознайомчу лекцію про давньоукраїнську церковну музику. Вела семінар Людмила Капустіна, їй допомагав у ролі науковця-перекладача Роман Стельмащук, а хор виступав ілюстратором, доповнюючи кожну теоретичну тезу практичним показом. Аудиторія уважно все конспектувала, бо для неї доти східна традиція була незвіданою.

Про фестивальні дні в Старому Сончі в музиколога Романа Стельмащука залишилися щонайкращі спогади: “Початок участі Gloria в старосондецькому фестивалі поклала товаришка з Кракова, коли порекомендувала нас Станіславові Велянику. Першого року було складно, бо тоді хор залишився без диригента, і, власне, розпочався відтинок його історії з теперішнім диригентом. Через півроку Веляника питали, чи наступного разу приїде Gloria, удруге вже питали безпосередньо після фестивалю, а тепер уже довідувалися, з чим саме приїхати! І Веляник впевнено відповідав, що виступ буде такий самий добрий, як і раніше. Отже, наша участь у XXIII-у фестивалі була спрогнозована наперед, і Веляник і далі хоче розширювати тематичні межі для нашої участі. Мова була про Моцарта і романтиків. Хоч ця музика виходить за рамки фестивалю, але директор добре обґрунтовує ці вставки. Кожен концерт він подає з назвою, яка відповідає загальній концепції фестивалю і дуже влучно передає концепцію самої програми. Наприклад, Станіслав хотів завершити відчитування давнього тексту виконанням твору Орфа – це авторська сучасна музика на давні тексти із наближенням до певних мелодичних зворотів. Та й семінар планував ширше, бо мав бути викладач гри на віола-да-гамба з Франції, але оскільки не знайшли коштів, то цей майстер-клас не відбувся. Натомість наш семінар для поляків став своєрідним відкриттям східної сакральної музики: української церковної музики і певних рекомендацій для її виконання. Прозвучали уривки із джерел нашої традиції, тієї, яка б приблизно могла бути у Візантії, Росії й Україні (від Середньовіччя до початку XX ст.), з деякими штрихами, які виходили від самих її авторів, від отців церкви. Це були документальні дані, хоч у нас зовсім небагато матеріалів про те, як ця музика мала б виконуватися. Однак спиралися суто на історичні документи.

Сподіваюся, що українська музика справила на присутніх таке ж незабутнє враження, як на нас концерти французької світської музики XII-XIII ст., іспанської музики раннього Ренесансу, польської та німецької музики XV -XVII ст. А коли уявити, що все це виконується на фіделях, віолах, блокфлейтах, що всі артисти прекрасно співають, то переконуєшся , що жоден компакт не здатен відтворити цього так, як воно звучить “на живо”, ще й у костюмах відповідних епох! Випадкових людей у Старому Сончі не буває, це не містечковий захід, і регіональний принцип тут ніколи не домінував. Нам треба орієнтуватися на той високий професіональний рівень, якщо ми вже потрапили у вибране коло учасників, до якого належать Sinfonietta Cracovia й ансамбль “Декамерон” (Польща), визначні гамбісти Джонатан Данфорд (США) і Сільвія Абрамович (Франція), а також Sequentia – один з найкращих ансамблів давньої музики з Кельна, багато інших колективів, гра яких надзвичайно вразила нашу уяву й спричинилася до бажання запросити цих виконавців із концертами в Україну”.

POSTUP - ПОСТУП
№109 (767),
19-25 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Інавгурація президента
·Суперечки за нафтову скелю
·В НОМЕРІ
·Смертні гріхи Лукашенка

ПОГЛЯД
·"Молода Галичина" - єдиний україномовний дитячий фестиваль в Україні
·Чи збільшаться наступного року видатки на охорону здоров'я?
·забута річниця

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Пріоритети нового голови облради
·Віктор Медведчук упевнений у перемозі
·Студентські забави
·ТРАФУНКИ
·ТРАНСПОРТ
·Лісу вирубують менше - переконують у "Львівлісі"
·Чи висітиме таблиця у приймальній мера?

ПОСТУП В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
·Відблиск слави Герострата
·"Наша Україна" почалася з Говерли
·Обласний центр урятували від екокатастрофи
·Банк "Україна" ліквідується
·Міліція пересіла на велосипеди
·"Четвер" емігрував
·"Цвєтомазаніна" не проходить

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Інавгурація президента
·Нові передвиборні об'єднання
·Україна не пустила до себе борців із корупцією
·Автокефально-православне єднання
·КРАЄВИД
·Юлія Тимошенко: Я буду проти Ющенка, якщо у нього з'явиться президентський дух

ПОСТУП У СВІТ
·Смертні гріхи Лукашенка
·Фрау Шиндлер позиватиметься з "Яд Вашемом"
·Бурбону голову не відрубали
·Перспективи палестино-ізраїльської війни
·СВІТООГЛЯД

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Економіка Східної Європи задихається від піратства?
·Школа молодого хакера
·pc-news
·УВАГА!
·зворотний зв'язок
·У майбутнє - на крейсерській швидкості

КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП
·ХРОНІКА
·"Експрес" згорів по-експресівськи - миттєво
·"Прокол" на дублі
·На "зеленій" границі
·Прокурори працюють

АРТ-ПОСТУП
·Міжнародна акція "Сполох совісті" триває
·Відшукування понадчасового

КІНОПОСТУП
·Роберт Де Ніро: Мені начхати на вічність
·Китайський Діснейленд

РЕПОРТАЖ У ПОСТУПІ
·Скільки коштує відпочинок?

СПОРТ-ПОСТУП
·Скільки заробили українські команди у Лізі чемпіонів?
·Другі стартували "краще", ніж перші
·Валерій Богуславський: "Головне - створити боєздатну команду

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Віват, переможці!