"Прокол" на дублі
Двічі намагалися "кинути" того самого шофера
ШАХРАЙСТВО
Лілія МИЦЬ
Стрілка годинника наближалася до першої дня. Немолодий водій Б., упевнено маневруючи своїм багатотонним “МАЗом” між тендітними легковиками, уже подумки прикидав, де б оце перекусити. Рухаючись вулицею Сяйво, він побачив перехожого, який стояв на краю тротуару і одчайдушно “голосував”. Невже щось трапилося? Водій натиснув на гальма – і вантажівка, невдоволено заскреготівши, зупинилася. “Автостопівець”, молодий смаглявий чоловік, відчинив дверцята кабіни й по-російськи, але з помітним акцентом уродженця Кавказу, запропонував водієві:
– Слушай, батя, харошеє дєло єсть. Нада тавар перевезті. Даю шедєсят грівень.
Перспектива заробити стільки відразу за необтяжливу послугу виглядала аж надто спокусливо. Отримавши згоду, клієнт зручно вмостився на сидінні поруч із водієм – і вони поїхали на вулицю Садову. Біля одного із будинків щедрий кавказець попросив зупинитися й відкинути задній борт “МАЗа”, аби зручніше було завантажити крам. Сам же зайшов у якийсь під’їзд. Хвилин за п’ять повернувся й поскаржився, що виникли непередбачені проблеми. Мовляв, забракло грошей для розрахунку за товар. Ні, про фінансову кризу не йшлося: кавказець начебто мав при собі 100 доларів США, однак поміняти ніде. То, може, шофер позичив би йому 150 гривень; на ринку, куди мали доставити крам, клієнт віддав би гроші.
Ну як не допомогти людині? Водій поліз у кишеню. Узявши купюри, клієнт палко подякував і знову пірнув у під’їзд. Через якийсь час знову вигулькнув і... попросив іще 170 (зауважив хитрун, що портмоне не надто спорожніло від першої позики). Б. якоїсь миті запідозрив лихе, але кавказець так настирливо переконував:
– Батя, ти шо, мне не вєріш?!
Зітхнувши, водій подав йому купюри. При цьому помітив, що в незнайомця на правій руці пошкоджений мізинець. Ні, винаймач вантажівки нікуди не зник. Захеканий, він упав на сидіння й заявив, що за товаром треба їхати в бік ринку. А дорогою знадобиться заскочити за ключами. Через кілька кварталів клієнт попросив зупинити машину, вийшов і пішов до будинку.
Більше водій його не бачив. Прочекавши годину, він нарешті второпав, що його “кинули”, попередньо розігравши невеличкий спектакль. Спересердя Б. плюнув і поїхав у справах. Шкода, звичайно, грошей. Але найбільше муляло те, що його обвели навколо пальця, немов малу дитину!
Колегам на роботі водій не сказав нічого, аби ті не глузували. Однак сам до шоферських теревенів потроху дослухався. І одного разу почув, як хтось скаржився на схоже ошуканство. До міліції, не зголошувався, бо вважав, що буде клопоту багато, а довести свою правоту – вкрай важко.
Ота прикра історія сталася з Б. 13 вересня минулого року. А рівно через два з половиною місяці вона... повторилася чи не один до одного. На вулиці Городоцькій у Львові водій побачив старого “знайомого”. Проте все ж сумнівався: а раптом помилився? Коли ж знову почув стару “пісеньку”:
– Батя, нада тавар падбросіть. Даю шедєсят грівен!
Плюс до цього пошкоджений палець. Отже, начувайся, пройдисвіте. Кавказець його не впізнав, а водій не виказував, що вони колись уже стикалися. Народ на Сході запальний, пасажир ще ножаку може у хід пустити. Звичайно, коли має при собі. Тож погодившись на пропозицію, Б. надумав схитрувати. Сказав, що зробить усе належно, лишень в одне місце треба навідатися.
Тим місцем був Залізничний райвідділ міліції. Зрозумівши, куди завіз його шофер, кавказець вискочив із вантажівки і кинувся навтьоки. Проте далеко не забіг: у натренованих правоохоронців важко виграти перегони. Ошуканця затримали, а незабаром й порушили проти нього кримінальну справу за статтею 143 Кримінального кодексу України (шахрайство).
– Під час слідства 30-літній громадянин Азербайджану Джаміль Алі-огли Байрамов, котрий уже колись був засуджений, своєї причетності до скоєного не заперечував. Навіть у присутності адвоката, – розповів прокурор відділу прокуратури Львівської області Олег Денега. – На суді ж пішов у “відказ”. Мовляв, водія вперше бачу, жодних справ з ним не мав, невідомо чому той його обмовляє.
Проте зібраних доказів цілком вистачило, аби суд не взяв до уваги тих заперечень. За його рішенням, Байрамова позбавлено волі на два з половиною роки з відбуванням покарання у ВТК суворого режиму. Обласний суд, який переглядав справу, залишив вирок без змін.
|
|