BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 17-18 ЛИПНЯ 2001 року |

ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ

Єдина загальнодержавна щоденна українська газета

Вашу газету читаю давно, іще з кривенківських часів, коли називалася вона “Пост-Поступ”. І ось тепер я читаю оновлений “Поступ”. Повинен сказати, що газета помітно змінилась – подорослішала, посоліднішала.

Вважаю, що вона вже переросла зазначене в назві – “Львівська щоденна газета”. Ви з чистою совістю можете писати – “Загальнодержавна щоденна газета”. Я б навіть пропонував – “Єдина загальнодержавна щоденна українська газета”. Саме так – українська, а не україномовна. Маю підстави так говорити, бо передплачував багато київських газет. І “Голос України”, і “Урядовий кур’єр”, і “День”, і “Україну молоду”, і “Молодь України”, і ще кілька, уже й назв не пригадую.
Хочу звернутися до Вас із пропозицією чи проханням. Якось слухав по радіо редактора одного з львівських видавництв. Він розповідав, які книги видає, аналізував причини малих накладів.

Основна причина – відсутність реклами. Коли я почув назви виданих книг – очі запалали. Тут і Андрухович, і Винничук, і Кожелянко, і Медвідь тощо. Але де їх можна хоча б побачити? Я вже років 6 – 7 не бачив жодної української книги в продажу.

Є в нашому місті майже десяток газет, дві міські програми TV, FM “Русское радио”, “Южный простор”, “Ностальжи”. Кіоски та магазини забиті газетами, журналами, книгами – і жодного українського слова.

Газету “Поступ” читають не тільки у Львові. Чому б газеті не рекламувати продукцію галицьких видавництв?... Та організувати галицьку “Книгу – поштою”. Або хоча б періодично давати інформацію про те, що нового на книжковому прилавку Галичини, куди можна звернутися.

На цьому будьте здорові. Успіхів.

В.Я.Попенко, Мелітополь


Слава Папі і ганьба владі!

Слава, пошана і подяка Папі Римському! За те, що завдяки його візиту в Україну й у Львів зокрема наше місто погарнішало: відремонтовано й упорядковано деякі будинки, дороги, прилеглі території тощо. Спасибі Папі за те, що нам, львів’янам, пощастило прожити по-людськи хоч декілька днів, приблизно так, як постійно живуть люди в цивілізованих країнах. Адже в ці дні постійно постачали гарячу та холодну воду, було ліквідовано (отже, може влада, якщо захоче) стихійні базари – зникли бабусі з горілкою і насінням соняшника. Словом, було чисто і затишно. Жити хотілось!

Особливо відчули це ми, мешканці будинку №29 і сусідніх будинків по вулиці Науковій. Адже завдяки місцевим чиновникам, які відповідають за порядок у місті, за санітарно-гігієнічну, екологічну, пожежну, технічну, шумову безпеку громадян уже декілька років для мешканці нашого та сусідніх будинків живуть у жахливих умовах. Маю на увазі те, що під’їзну дорогу до дому щоденно блокують самовільно поставлені ятки, будки, столи, ящики, припарковані машини (номер Н-35-89 ІН тощо), продукти на землі та всіляка всячина.

Унаслідок нагромадження великої кількості базарного й іншого люду наш будинок перетворено на туалет, від ранку до вечора навколо галас, крик, гамір, сміття, бруд, сморід тощо. А в яких антисанітарних і антигігієнічних умовах реалізуються продукти харчування?

Окрім того, уже понад рік із дозволу чиновників між будинками функціонує міні-бар під глузливою для нас назвою “Острівець”. До речі, за останній час на вулиці Науковій з’явилося багато барів і... жодного туалету. Власник бару “Острівець” заставив прохід столами, підпірну стіну помалював у синьо-жовтий колір. Тепер відвідувачі бару “поливають” цю стіну на очах перехожих.

Українці, що ж твориться у нашому “П’ємонті”? А щоби нагарбати ще більше грошей, бармен умикає навіть після 23 години гучну крикливо-гарчливу музику. На наші скарги міліція не реагує. Звісно, у таких жахливих умовах про відпочинок мешканців будинків не може бути й мови.

І ось декілька днів усього цього свинства в нас не було. Яка ж радість була для нас! Ми неначе вдруге на світ народилися! Але Папа поїхав, а пекло триває!

Щоденно всілякі спритники заробляють гроші, відповідні чиновники збирають данину, а нам залишаються сміття, бруд, шум, сморід, словом – муки.

Ми неодноразово зверталися до Франківської районної і Львівської міської адміністрацій, а нічого не змінилося. Навпаки – із кожним роком ситуація тільки погіршується. Таке враження, що у Львові взагалі влади немає.

Папа у своїй проповіді закликав усіх чиновників служити своєму народу. А кому служить наша місцева влада? Тому ганьба такій владі і слава Папі!!!

Окрім Вашої популярної серед народу газети, більше немає до кого звернутися. Хіба до Господа Бога!? Ви наша остання надія.

Ваш постійний читач Микола Кульчицький, Львів.


Костьол чи костел?

Назві польської церкви “косцюл” в українській мові відповідає назва “костел” (А.Бурачок. Орфографічний словник, Київ – “Наукова думка”, 1995), у російській – “костёл”, що за правилом вимовляється як “кастьол”. Назва “костьол” фігурує і в Правописному словнику Голоскевича (виданого 1930 року в Києві).

Запозичення в росіян назви “костьол” зумовлено багатовіковим пануванням московської імперії на Великій Україні. Про давність нашої назви “костел” засвідчує, до речі, відоме прізвище Костельник.

Дехто свято переконаний, начебто в назві “костьол” ідеально віддзеркалюється назва польського оригіналу. Голим оком видно, що в назві “косцюл” ні літерою “т”, ні “о” в другому складі й духом слова не пахне! Насправді ж чимало майстрів від пера заповзято копіюють (підсвідомо дається взнаки московська спадщина!) свої “опуси” з російських назв (“Шрёдер”, “Кёльн”, “Ґёттеборг”, “костёл”, “Бетховен”, “компьютер” тощо).

До слова, у побуті бойки з притаманною їм теплотою кажуть “косьців” замість “костел”. За м’якістю це слівце гармонізується з назвою “церківця”. До чого ж наші бойки кмітливі! Творили вони свою назву самобутньо, без дослівного копіювання її з іншої мови.

Не запозиченням, а творенням власних назв утверджується самобутність мови. Соромитися самобутності, проявленої власним народом, – це цуратися своєї рідної мови.

В умовах нашої бездержавності з болем повчали нас, тоді ще школяриків:

“Мово рідна, слово рідне,
Хто тя забуває –
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має...”

Ярослав Татомир

Від редакції:

Шановні читачі чи не могли б ви запропонувати власні назви для іншомовних словотворів: комп’ютер, тінейджер, пейджер, – які віднедавна буквально заполонили нашу мову. Найцікавіші варіанти обіцяємо надрукувати.


Який же камінь відкинули будівничі?

Тема, яку хотів би розглянути, – розвиток української мови. Ця проблема хворобливо зачіпає багатьох українців, яких не задовольняє теперішнє становище української мови в нашій державі. І це тільки збільшує проблему, бо в дискусіях навколо цього питання дуже часто відсутнє розуміння суті. На першому плані – емоції, амбіції, показ бажаного за справжнє, біль, досада тощо. Так справі не допоможеш. Шкоди цій сфері, на мій погляд, було завдано вже чимало, насамперед прихильниками активної українізації.

Перш за все, ми повинні зрозуміти, що не всі питання можна вирішити законодавчо. Коли в країні більша частина населення говорить однією мовою, а закон як нормативну затверджує іншу, то це, радше за все, призведе до того, що більшість населення буде ігнорувати закон... Саме тому влада зараз не може виконати нею ж ухвалені нормативні акти. Це відповідь тим людям, які вирішення проблеми розвитку української мови вбачають у законодавчій і виконавчій сферах.

Думаю, що нам ще треба переконатися в помилковості рішення закріпити в даній ситуації за українською мовою статус державної. Це рішення завдає українській мові перш за все моральної та якісної шкоди. Тому що українська мова – це самостійна, повноцінна мова, а не різновид або діалект російської.

Українській мові властивий особливий менталітет, він інший, ніж у російської. Отже, вивчити, освоїти українську мову російськомовній людині зовсім не так просто, як це часто нам здається.
Зараз широко використовується суржик, як відповідь на нерозуміння цієї проблеми. Повноцінно вивчити мову за короткий час великій кількості людей просто нереально. Для цього, по-перше, треба створити відповідні умови. Оголосити ж цих людей законодавчим рішенням неповноцінними, тому що вони не розмовляють державною мовою, – помилка, яка може коштувати дуже дорого. Бо це дає підстави для зневажання. А коли вже є зневага, то треба поховати будь-яку конструктивну ідею, бо не можна побудувати своє благополуччя на нещасті інших.

Це моральна аксіома. І в даному випадку йдеться не про сусіда, який заподіяв тобі багато зла. Він сам відповість за це. Мова – про Божу заповідь, яка спроектована на тебе та на мене, від якої ніхто нас не звільняв. Ми не поважаємо інших, і в цьому причина наших поразок.

А не поважаючи інших, ми відтак не поважаємо себе. Тому треба починати розбудову української мови та держави з надбання гідності. А її, ну, ніяк не набудеш, принижуючи інших, так радше втратиш. Відсутність гідності свідчить про те, що ми не варті мати ні своєї мови, ні своєї держави. Достоїнство людини – у її образі та подобі Божій.

Тому нам треба примиритися, по-перше, з Богом через покаяння і визнання власних провин. По-друге, треба примиритись один із одним, особливо з російськомовними, котрим ми вже за часів незалежності України заподіяли багато образ і шкоди. І тільки після того ми зможемо їм гідно запрезентувати нашу мову, не ображаючи, поважаючи їх гідність і права.

Без цього духовного відродження наше прагнення бути українцями-демократами обертається на фарс. А спроба витиснути російську мову українською законодавчими та силовими методами зумовлює лише зворотний результат.

З повагою Йома Кіпур, Львів

Редакція залишає за собою право скорочувати листи читачів. Публікація листів можлива лише за умови вказаних зворотної адреси або телефону. Не завжди думки викладені у листах, збігаються з думкою редакції.

POSTUP - ПОСТУП
№108 (766),
17-18 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Народження майбутнього президента?
·Михайло Шевців: "Львівгаз" у небезпеці
·В НОМЕРІ
·Американці бомбардують свою територію
·Автокатастрофа поблизу Львова

ПОГЛЯД
·Ви за Ющенка проголосуєте?
·ЮЩЕНКО на вершині

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Бюрократизм та корупція відлякують інвесторів
·Жовківський скарб чекає на реставрацію
·Студентські забави
·Нестерпна спека
·Енергетики згодні почекати
·Загадок стало менше

ПОСТУП З КРАЮ
·Правоохоронці б'ють адвокатів
·У Хмельницького вкрали пір'я
·Народження майбутнього президента?
·краєвид

ПОСТУП У СВІТ
·Американці бомбардують свою територію
·Югославський варіант Біловезької пущі
·Із тероризмом проти терористів
·Бомбовий замах напередодні саміту
·СВІТООГЛЯД

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Deutsche Telecom "хоче" UMC
·Свій до свого по чуже
·"ГрафоПак": таємниця успіху по-золочівськи
·ЕКОНОВИНИ

ДИСКУРС ПОСТУПУ
·Повільно, невпинно і впевно: Русифікація Львова - перший крок зроблено

ФРАНКО У ПОСТУПІ
·Анатомія любові
·Садиба Івана Франка в огні

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·відкритий лист
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ

СПОРТ-ПОСТУП
·СПОРТ-БЛІЦ
·Поки гранди билися, команда Альтмана стала лідером
·Андрій Чернов: "Потрібен час"
·Бельгійський хірург - новий президент МОК
·У Гаккінена з'явився інтерес до чемпіонату
·Київ та Одеса - найкращі

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Голі тіла на бруківці