відкритий лист
|
Президентові України Кучмі Л.Д.
Голові Верховної Ради Плющеві І.С.
Прем’єр-міністрові України Кінаху А.К.
Ми, представники української громадськості, украй стурбовані ситуацією, яка склалася навколо відкритих у лютому 2001 року в Дрогобичі стінописів усесвітньо відомого письменника і графіка Бруно Шульца (1892-1942). Усе життя цього митця було пов’язане з мультикультурним середовищем рідного Дрогобича, тут він трагічно загинув у листопаді 1942 під час гестапівської облави. Його останні роботи вважалися втраченими, але були віднайдені знімальною групою німецького кінодокументаліста Беньяміна Ґайслера, котрий у співпраці з українською громадськістю ініціював створення в Дрогобичі меморіального центру поєднання та примирення.
Творча спадщина Бруно Шульца має велике значення для утвердження в Україні міжнаціонального миру та взаєморозуміння, толерантності, долучення до найкращих європейських зразків мистецтва ХХ століття. Єврей за походженням, пристрасний шанувальник німецької й австрійської культур, блискучий знавець і реформатор польської мови, вихований у мультикультурному середовищі української частини Галичини, Шульц не зрадив своїй малій батьківщині, які б спокуси його не вабили і які б випробування на нього не чекали. Ми, сучасні громадяни України, зобов’язані цю блискучу спадщину зберегти і примножити.
Керівники міста Дрогобича були проінформовані про світове значення знахідки, вагомість проекту і серйозність намірів громадськості. Однак вони знехтували своїми обов’язками і всупереч чинному пам’яткоохоронному законодавству допустили варварське знищення цілісного комплексу пам’ятки. 19 – 21 травня працівники єрусалимського Інституту пам’яті мучеників і героїв Голокосту в Єрусалимі “Яд Вашем” Марк Шрайберман, Йосеф Додо Шенхав та Ілля Мацкін вирізали центральні фрагменти стінопису (близько 40% поверхні) і вивезли їх у невідомому напрямку.
Українські правоохоронні органи досі не поінформували громадськість про міру участі дрогобицьких керівників О.Радзієвського, М.Михаця, Т.Метика в цьому акті вандалізму, про характер їхньої співпраці з посланцями єрусалимського музею у справі незаконного вивезення за межі України культурних та історичних цінностей, про обставини цього переміщення. Намагаючись відвернути увагу від суті розслідування, українські державні службовці з Дрогобича, інспірують розповсюдження дезінформації та ксенофобії, виступають із сповненими невігластва заявами, які компрометують Україну та її владу перед світом. А варто зауважити, що події в Дрогобичі жваво коментують польські, німецькі, італійські, американські, ізраїльські газети.
4 липня 2001 року Дрогобицька міська Рада прийняла ухвалу, згідно з якою залишки фресок Шульца мають бути демонтовані та перевезені в краєзнавчий музей. Виконання цього сумнівного, з погляду законодавства та міжнародних зобов’язань України, рішення призведе до цілковитого руйнування меморіального об’єкту. В Україні немає реставраторів із належним досвідом демонтажу стінописів. Непокоїть і контекст ситуації зі збереженням культурних і мистецьких цінностей на Дрогобиччині.
За останні роки недорозслідуваними та безкарними залишилися чисельні випадки викрадення з церков і музеїв ікон і предметів мистецтва, пожежі в музеї І. Франка та в клубних закладах культури, вандалізму щодо пам’яток архітектури (синагога), кладовищних і монументальних пам’ятників (зокрема пам’ятника Т. Шевченкові). Органи державної влади посилаються на складне економічне становище замість того, аби навести елементарний лад, виявити всебічну ініціативу та залучити до вирішення регіональних проблем місцеві громадські структури.
Ми, представники української громадськості, звертаємося до найвищих органів державної влади України із вимогами:
1) домогтися повернення в Україну незаконно вивезених фрагментів стінопису Б. Шульца, тим самим створити прецедент ефективного захисту українською владою національних інтересів і культурного надбання України;
2) провести швидке та неупереджене розслідування обставин вивезення стінописів і дій (бездіяльності) посадових осіб, які не забезпечили належного збереження культурного надбання України;
3) сприяти створенню в Дрогобичі міжнародного центру примирення і поєднання, інтегральною складовою частиною якого став би будинок, де знаходяться стінописи Бруно Шульца (Дрогобич, вул. Тарнавського, 14/3);
4) вивчити обставини і накласти стягнення на тих державних службовців, які винні в недбалому та безгосподарному ставленні до збереження всієї мультикультурної спадщини Дрогобича, руйнування пам’яток української, польської, єврейської культур.
12 липня 2001
Антонович Леся, Бабік Юрій, Балинський Ігор, Вітковський Володимир, Возницький Борис, Возняк Тарас, Григоренко Ольга, Домбровська Джемма, Друль Орест, Єрмінь Йожеф, Іванова Софія, Іващишин Маркіян, Кауфман Володимир, Кирчів Андрій, Космолінська Наталя, Кукурудза Леонід, Лучук Іван, Мазурик Зиновій, Мельник Ігор, Оверчук Олександр, Онуфрів Софія, Павлишин Андрій, Петрякова Фаїна, Прохазко Юрій, Садова Вікторія, Сидор Ольга, Сусак Віта, Татаренко Алла, Томків Галина, Цибенко Леся, Янас Любов. Львів.
Бордуляк Тимофій, Ґольберґ Леонід, Гринчишин Богдан, Шалата Михайло, Шраєр Альфред. Дрогобич
Від редакції:
Як нам стало відомо, 13 липня начальник управління СБУ у Львівській області Богдан Ваврик повідомив, що, з’ясувавши обставини зникнення фресок Бруно Шульца з Дрогобича, УСБУ кваліфікує дії дрогобицької влади як посадовий злолчин і рекомендує прокуратурі Львівської області відкрити кримінальну справу за перевищення службових повноважень.
|
|
