Американці бомбардують свою територію
ТЕСТ
Олег КОМАРЧУК
Закінчення. Початок – стор. 1
Радар, розташований неподалік, зареєстрував старт “ворожої” ракети і негайно подав сигнал тривоги у командний центр системи протиракетної оборони, розташований на американській базі на одному з Маршаллових островів у Тихому океані, що аж за 7725 кілометрів від бази “Ванденберг”. Інформація про старт ракети надійшла до комп’ютера командного центру, який випустив антиракету. Антиракета вагою 54 кг влучила в ракету “ворога” через 29 хвилин після отримання сигналу про напад. Зіткнення відбулося на висоті 225 кілометрів над землею, а швидкість обох ракет на момент зіткнення становила 7,2 кілометра за секунду.
Найголовніше завдання будь-якої системи протиракетної оброни – це щоб антиракета змогла поцілити в ракету ворога. При нинішніх швидкостях ракет це завдання видається дуже складним, якщо й узагалі можливим. Не випадково, отже, питання ефективності систем ПРО іноді піддається сумніву. І тому коли Сполучені Штати зараз прагнуть поліпшити свою антиракетну систему, знаходяться американці-скептики, які кажуть, що робити це не має сенсу. Вони наводять кілька аргументів на свою користь. Зокрема, вони стверджують, що у нинішньому світі – після розвалу СРСР та комуністичного блоку – у США майже не залишилося ворогів, здатних загрожувати їхній безпеці (небезпека з боку таких непередбачуваних країн, як Іран, Ірак та Північна Корея, на що вказує Білий дім, скептикам видається смішною). З іншого боку, для покращання системи ПРО потрібні чималі капіталовкладення. Але чи потрібно це робити, якщо антиракета не зможе влучити в ракету?
Отже, нині скептики мають два тести на свою користь (йдеться про два невдалі минулорічні випробування) та один (тобто останній, проведений минулої суботи) – проти. Але й цей останній вони піддають сумніву, бо вважають, що він не може бути правдоподібним, оскільки використана ракета мала запрограмовані дані щодо системи захисту ракети, а також “знала”, який тип боєголовки вона несе. Насправді ж, наголошують скептики, протиракетна система не матиме такої інформації, і насамперед тому, що насправді ракети мали б також пристрої, метою яких було б обманути радари противника та його оборонні системи.
Як би там не було, але третього разу ракета таки влучила – й американські військовики, перебувають у стані ейфорії. Адже без цієї удачі неможливо було переконати парламент у тому, що потрібно виділити 8 мільярдів доларів (як того хоче адміністрація президента Джорджа Буша) для продовження випробувань. Нагадаємо (див. минуле число “Поступу”), що на наступні 14 місяців заплановано 17 випробувань, перше з яких мало б відбутися у жовтні.
Вдала спроба також додала очок і президентові США Джорджеві Бушу, в якого побудова національної системи ПРО була одним з головних пунктів під час передвиборної кампанії.
|
|
