MS-OFFICE та MS-WINDOWS у школі: обдуманий вибір чи фатальна недбалість?
КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ
Сьогодні понад 90% персональних ЕОМ, які експлуатують у навчальних закладах України, належать до групи “IBM-подібних ЕОМ”. Це відбулося завдяки тому, що на початку 80-х років минулого століття фірма IBM оголосила відкриту архітектуру своєї персональної ЕОМ. Це дозволило незалежним виробникам у всьому світі, і в Радянському Союзі зокрема, розпочати виробництво IBM-подібних ЕОМ.
Від 1985 р., коли стали інформатизувати школи в СРСР, відбувся еволюційний перехід від простих і дешевих Бейсік-машин (УКНЦ, Агат, Пошук-1) до сучасних і потужних ПЕОМ. Незважаючи на високу якість персоналок фірми Apple та наявність україномовної OS-7, ПЕОМ цієї фірми не дуже поширені в Україні через високу ціну. Таким чином IBM-подібна техніка стала в Україні стандартом “де-факто”.
У 80-х роках минулого століття радянські розробки IBM-подібної техніки супроводжувались русифікацією операційної системи MS-DOS (Альфа-ДОС) і власними розробками прикладного програмного забезпечення (як-от – текстового процесора “Лексикон”). Після проголошення незалежності Україна продовжила радянську традицію використання неліцензійного ПЗ.
До певного часу така поведінка України не призводила до санкцій з боку міжнародної спільноти і США зокрема. Однак, враховуючи шалений тиск, який чинять державні органи США на Україну через продукування українськими виробниками нібито неліцензійних компакт-дисків (поки що музичних), невдовзі слід очікувати “наведення порядку” в галузі використання системного і прикладного програмного забезпечення. Стихійна орієнтація на програмне забезпечення від фірм Microsoft, Borland тощо становить серйозну загрозу для України. Адже навіть з урахуванням пільгової ціни для навчальних закладів вартість програмного забезпечення однієї ПЕОМ – від 300 до 5000 умовних одиниць. Спроби деяких управлінь освіти забезпечити свої підлеглі заклади ліцензійним ПЗ фірми Microsoft залишаються утопічними, оскільки при цьому оплачують, як правило, лише операційну систему Windows-9x. Решта програмного забезпечення зостається неліцензійним. Дивують спроби псевдофахівців закріпити в якості стандарту “де-факто” офісний пакет від фірми Microsoft. При цьому повністю зігноровано існування офісних пакетів від інших виробників (Corel Office, Lotus Smartsuite, Star Office і ін.). Оцінку конкуруючих пакетів здійснюють за добре відомим із радянських часів правилом: “Я не працював у цьому пакеті, але мені казали...”. Для того, щоби не трудитися за цим остогидлим правилом, пропоную порівняння MS-Office з пакетом Star Office.
Його вибрано ще й тому, що він є відкритим (а отже, є можливою його локалізація в Україні без порушення авторських прав) і безкоштовним (freeware). Що дуже важливо, зважаючи на брак коштів на пристойну заробітну плату українським учителям. На думку автора, для порівняння достатньо розглянути лише три складові офісного пакета – текстовий процесор, табличний процесор, систему побудови та показу презентацій.
На рис.1-2 подано копії екранів текстових процесорів Word-2000 та Star Writer. В обох відкрито то самий файл – стаття.doc. Перелічімо формати, які підтримують ці текстові процесори:
Word – Write, Works, Word Perfect, “Лексикон”, текст MS-DOS, Rich Text Format;
Star Writer – Write, Works, Word Perfect, текст Unix, текст MS-DOS, текст Mac, HTML, Rich Text Format.
Обидва списки мають спільну частину, однак кількість форматів, які підтримує Star Writer, – усе ж більша.
На рис.3-4 – копії екранів табличних процесорів Excell-2000 та Star Calc. В обох процесорах відкрито електронну книгу з нарахуванням заробітної плати працівникам із погодинною оплатою праці (11 клас), яку створили в процесорі Star Calc і зберегли у форматах Star Calc і Excell-2000.
Формати, які підтримуються:
Excell – власний, Lotus 1-2-3, Works;
Star Calc – власний, Lotus 1-2-3, Works, Excell.
На рис.5-6 – копії екранів програм Power Point і Star Imprez з файлом презентації, яку створено в програмі Power Point.
Порівняння меню розглянутих програм, зважаючи на кількість годин, відведених за програмою середньої школи на офісні програми, дозволяє автору стверджувати, що учень, який виконав навчальні завдання у Star Office, без жодних проблем зробить їх і в MS-Office. Однак, на відміну від MS-Office, який коштує 300 у.о. на робоче місце, Star Office є безкоштовним!
Тепер про операційні системи. Практично в усіх школах України використовують MS-DOS і MS-Windows.
На рис.7-8 подано копії екранів з робочими столами Windows-9х і Linux.
Якщо не звертати уваги на технічні деталі оформлення, то можна стверджувати, що основні методи роботи (що й слід вивчати в школі!) в обох ОС співпадають. Тільки Linux, на відміну від Windows-9x, є безкоштовним і відкритим. Останнє означає, що наша держава може власними силами, без порушення авторських прав українізувати (локалізувати) цю операційну систему. Показово, що пакет Star Office здатен виконватися як під Windows-9x, так і під Linux, чого не скажеш про MS-Office. Може, програма курсу інформатики зобов’язує використовувати MS-Office і MS- Windows?
Ні, ось перелік програмного забезпечення, передбаченого шкільним курсом інформатики: клавіатурний тренажер, операційна система, операційна оболонка, редактор текстів, графічний редактор, електронні таблиці, система управління базою даних, експертна система з відповідним наповненням, довідково-інформаційна система, набір прикладних програм цільового призначення (педагогічні програмні засоби тощо), діалоговий інтерпретатор (компілятор) однієї з мов програмування (Бейсік, Паскаль, Сі тощо).
На завершення пропоную розглянути ціни продуктів.
Microsoft:
OC Windows 98 – 65 y.o.
OC Windows 2000 – 140 y.o.
MS-Office-2000 – 300 y.o.
Linux:
OC Linux – 0 y.o.
Star Office – 0 y.o.
На виставці “Комп’ютер і офіс – 2000" представники “Квазар-Мікро” переконували автора статті, що ОС Windows-95 у їхній фірмі коштує лише 15 у.о. Але з’ясувалося, що стільки коштує оновлення ліцензійних MS-DOS і Windows-3.11. Ціну їх придбання для подальшого оновлення під Windows-95 ці представники повідомити не змогли з технічних причин: зник зв’язок із київським офісом фірми!
Під час публічних дискусій щодо ОС Linux і Star Office авторові доводилося чути зауваження: “Не позбавляйте нас права вибору!”.(На користь Microsoft, зрозуміло). На це можна дати лише одну відповідь: приватні особи мають право вибирати те програмне забезпечення, яке їм забагнеться і на яке їм стане грошей, однак витрачати бюджетні кошти на придбання не найкращих зразків ПЗ є щонайменше безвідповідально. Вважаю, що як платник податків, я маю повне право вимагати в кожного чиновника пояснень щодо безглуздого витрачання дефіцітних бюджетних коштів.
Григорій Злобін, Львівський національний університет імені І.Франка
|
|
