Василь Куйбіда: Моє самолюбство не таке велике
ПРЯМА МОВА
– Василю Степановичу, як ви відреагували на появу свого прізвища в рейтингу журналу “Олігарх”?
– Необхідно з’ясувати, що ми маємо на увазі коли говоримо слово “олігарх”. Якщо ми маємо на увазі владну еліту – то це одне, а коли значення слова “олігарх” означає фінансового магната – то це зовсім інше питання. У першому випадку я би був заскочений тим, що мене віднесли саме до владної еліти нашої держави, бо себе таким не вважаю. А в другому випадку був би заскочений зовсім з іншої причини... Має велике значення, що ми вкладаємо у це слово. Є різні визначення – академічне, політичне, економічне і навіть базарне. Я не знаю, якими саме критеріями керувався цей журнал; я взагалі нічого не знаю про цей журнал. Якщо це серйозне видання, то важко запідозрити його у базарних критеріях. А якщо це базарне видання, то я не думаю, що на нього треба звертати увагу.
Взагалі-то, чесно кажучи, я здивований тим фактом, що моє прізвище опинилося у цьому списку. Так, я передивився цей список – і бачу, що я дійсно тут єдиний львів’янин. Я замовкаю...
– Джонатан Максвелл, директор Північноамериканського інституту великого бізнесу, який склав цей рейтинг на замовлення журналу “Олігарх”, стверджує, що при визначенні впливовості олігархів враховувався їхній політичний вплив та контроль над фінансовими потоками...
– Ну які фінансові потоки може контролювати міський голова? Якщо бюджет міста – тоді так, погоджуюся, адже я зобов’язаний його контролювати. Окрім того, є кошти, що надходили з резервного фонду Кабінету міністрів, але я не думаю, що вони становлять якусь суттєву частину резервного фонду Кабміну.
У мене виникає питання, за якими критеріями цей інститут оцінював вектори впливу: економічного, політичного та піарівського? Я не хочу сказати, що я не самолюбний чоловік, і я не маю такої вади, бо напевно не був би тоді у політиці. Це я щиро кажу. Але ця моя вада не настільки велика, щоб я не розумів, що, скажімо, в економічному впливі я не можу порівнюватися, скажімо, з Азаровим, головою ДПА, чи з такими “китами”, як Губський та Медведчук. Це явно не ті вагові категорії, і мені важко щось сказати. У цьому переліку є прізвища людей, що відомі якщо не всьому світу, то принаймні в Україні їх усі знають. Знають їх як політичних діячів – чи як таких, що серйозно займаються бізнесом.
– Якщо проаналізувати ваші відсотки впливу, то найменше – 20% – припадає на піарівський вектор впливу. А ви самі що думаєте про свій піарівський рівень?
– Як відомо, наше місто не дуже багате. Відомо, що бюджет наш також не вельми багатий. Я особисто не Рокфеллер і не прийшов сюди з маєтком. І хоча мій рейтинг піару не такий уже й великий, це не мало б мене ображати, бо, як виявляється, міністр оборони Олександр Кузьмук опинився на такому ж рівні, а яка це фігура! Я не можу навіть порівняти себе з міністром оборони, це ж яка фігура політична! Я не можу порівнювати себе з міністром оборони держави! У мене з психікою все гаразд.
– Як ви вважаєте, це престижно – опинитися у такому списку?
– Ну, звичайно, що престижно побачити своє прізвище в одному списку з такими особистостями, як Леонід Кравчук, глава адміністрації президента Володимир Литвин і так далі. Але я розумію, що моя прізвище там, м’яко кажучи, невиправдане. Не може міський голова Львова мати такий рейтинг та вплив у державі.
Розмовляла Іванка ПОПОВИЧ
Чим володіє Куйбіда
Згідно з офіційними даними, сума сукупного загального доходу Василя Куйбіди за 2000 рік становить 13515, 76 грн. Йому належить одна третина 2-кімнатної квартири у Львові на вул. Петра Панча (там також прописані дружина та дитина). Власних дачі й автомобіля львівський мер не має. Зате має велосипед. Майнові приватизаційні сертифікати сім’я міського голови вклала у підприємство “Галавто”, але досі Василь Куйбіда не отримав з цього жодних дивідендів.
За неофіційними даними, міський голова мешкає по вул. Чупринки (кол. Пушкіна), де займає поверх у новому триповерховому будинку.
У службовому користуванні має кілька автомобілів, у тому числі спортивну “Мазду”.
|
|
