Наш олігарх
ЛАУРЕАТИ
Наталя ПАВЛЮКОВА
Закінчення. Початок – стор. 1
Якщо ці припущення канадських аналітиків мають під собою якийсь ґрунт, то наш мер постає у дещо іншому світлі. З іншого боку, якщо Василеві Куйбіді вдасться довести протилежне, то об’єктивність рейтингу можна поставити під сумнів. У такому разі цілком імовірно, що наступним кроком мера може стати судовий позов проти редакції журналу. Хоча все залежить від ставлення самого Куйбіди до визначення “олігарх”: виборцям воно, ясна річ, не дуже подобається, але деякі його колеги по рейтингу, наприклад, Олександр Волков (економічний вплив якого “Олігарх” оцінює навіть нижче) чи Віктор Медведчук, схоже, гордяться таким визначенням...
Що стосується політичного впливу Василя Куйбіди (30%), то він, ясна річ, нижчий, ніж у тих ж Волкова чи Медведчука, але принаймні вищий, ніж у голови ДПА Миколи Азарова, бізнесмена Вадима Рабіновича чи міністра оборони Олександра Кузьмука.
Низька оцінка впливу львівського мера на пресу (20%) пояснюється, вочевидь, тим, що поза Львовом Василя Куйбіду журналісти практично не згадують...
Ще один важливий момент. Поняття “олігарх” у пострадянських країнах має дещо специфічне значення. У цьому випадку аналітики мають на увазі не лише особисті статки, але й можливість безпосередньо впливати економічними чи політичними важелями на життя країни чи регіону й отримувати з цього особисту вигоду. З цієї точки зору поява прізвища Василя Куйбіди в “рейтингу олігархів” є, очевидно, виправданою. Мер Львова має величезний вплив на розвиток бізнесу в місті, можливість отримання необхідних дозволів чи підрядів, скажімо, на будівельні роботи або відкриття нових ринків. Яку особисту вигоду з цього може отримувати мер – це вже інше питання...
| 
