Президент злякався громадянської війни
Після вбивства журналіста Леонід Кучма вдруге наказує захищати працівників засобів масової інформації
МАС-МЕДІА
Сергій БЛАВАЦЬКИЙ
|
Леонід Кучма вважає, що вбивство керівника телекомпанії “ТОР” Ігоря Александрова у Слов’янську Донецької області може призвести до громадянської війни. Учора за вказівкою президента у Слов’янськ приїхав секретар Ради національної безпеки та оборони Євген Марчук, який буде здійснювати нагляд за слідством.
Крім того, Леонід Кучма доручив Генеральному прокурору Михайлові Потебеньку та міністру внутрішніх справ Юрію Смирнову забезпечити повне та максимально прозоре розслідування обставин та причин загибелі журналіста. Правоохоронні органи зобов’язані посилити увагу до приміщень, в яких розташовуються редакції ЗМІ, для уникнення можливих правопорушень. Уряд повинен запропонувати джерела надання допомоги постраждалим під час виконання професійних обов’язків журналістам та їх сім’ям. У Києві та обласних центрах будуть створені т. зв. спеціальні телефонні служби довіри для працівників ЗМІ, які будуть інформувати правоохоронні органи, інші державні структури про загрозу життю журналістів. Утім, подібних документів в Україні не бракує: після вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе президент уже видавав указ “Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації, дальшого утвердження свободи слова в Україні” (від 9 грудня 2000 року), а тому проблема полягає у виконанні вже схвалених законодавчих актів.
Чергове вбивство журналіста – Ігоря Александрова – поки що спричинило лише нові вимоги щодо захисту ЗМІ; більше того, ця подія викликала увагу на найвищому рівні тільки після того, як побитий і непритомний журналіст помер 7 липня у лікарні. У понеділок, 9 липня, на похорон Ігоря Александрова прийшли понад 5 тисяч чоловік. Очевидно, масовість цієї події і змусила президента говорити про загрозу війни. Хоча, як повідомив “Поступ” зі Слов’янська заступник генерального директора телекомпанії “ТОР” Сергій Чернета, масові протести у місті не відбуваються.
Убивство журналіста Ігоря Александрова може стати не менш резонансним, ніж смерть Георгія Ґонґадзе. Справою зацікавилася міжнародна організація “Репортери без кордонів” і звернулася до прем’єра Анатолія Кінаха з вимогою провести об’єктивне розслідування. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для з’ясування причин загибелі журналіста. Сам Леонід Кучма навіть зауважив, що справу можуть використати недруги України.
Зрештою, початкові умови для нового скандалу після чергового убивства журналіста мало чим відрізняються від тих, що виникли після зникнення Георгія Ґонґадзе у вересні минулого року. Ігор Александров своєю журналістською діяльністю міг загрожувати багатьом високопосадовим особам регіону. У 1998 році з Александровим судиться народний депутат Олег Лещинський, якого журналіст назвав “горілчаним королем”. У 2000 році справу було закрито через відкликання Олегом Лещинським своєї скарги. Того ж року Александрова звинувачують за неправильний хід висвітлення виборів президента. Суд ухвалює рішення про заборону Александрову займатися журналістською діяльністю протягом 5 років. По суті, це є нонсенсом, оскільки подібного покарання в законодавстві просто не існує. Александров оскаржує вирок у Європейському суді, після чого журналіста виправдовують.
Народний депутат Олександр Шеховцев заявив, що вбивство директора телекомпанії “ТОР” має однозначно політичний характер і пов’язане з майбутніми парламентськими виборами. Ще один народний депутат, Анатолій Хмельовий, заявив, що влада навряд чи причетна до загибелі Ігоря Александрова, особливо після справи Георгія Ґонґадзе. За його словами, найбільш імовірно, що журналіст постраждав через те, що виніс на суд громадськості матеріали і свідчення краматорських офіцерів з управління боротьби з організованою злочинністю, які були спрямовані проти деяких міліцейських чинів.
|
|
