BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 7-8 ЛИПНЯ 2001 року |

З Чеховим, по-чеховськи

ГАСТРОЛІ

Світлана ВЕСЕЛКА

Усі актори, задіяні у виставі, не просто зіграли її, вони її відчули, проникли в неї, розгорнули її і власними руками вклали у серце глядачів. Кожний з присутніх у залі зрозумів особисту трагедію кожного героя...
Байдужим не залишився ніхто. Саме тому фінальний монолог Соні закінчився бурхливими оплесками й вигуками “браво”.

З рецензії на виставу заньківчан “Дядя Ваня” в газеті “Чехов”
(ІІ міжнародний фестиваль чеховської драматургії “Мелиховська весна”, 16 травня, 2001).

...Не було ні світла, ні сцени, ні декорацій. З площадки прочинили двері в службові кімнати.

Був рояль. Були три стільці (хтось із прискіпливих чехознавців вичитав, що Антон Павлович мріяв, аби “Дядю Ваню” зіграли саме на трьох стільцях). І головне – був портрет Чехова роботи племінника Антона Павловича Сергія Чехова... Цей портрет, за визнанням акторів, допомагав, оберігав, підказував, застерігав – словом, вони вважають його учасником вистави.

На камерній заньківчанській сцені, в її чорному просторі, жовте й червоне осіннє листя – сліди спогадів, краса суму, ноктюрн природи.

А розкидати те листя на підлозі – відгонить бутафорією, якимось фотосалоном (листя привезли зі Львова!).

І висипали весь запас на рояль. (Чехов схвально кивнув, запевняє Тарас Жирко). Усі восьмеро персонажів вийшли на сцену, і Надя Шепетюк – Соня в якомусь пориві натхнення й відчаю змела його на підлогу. .... Актори побачили... сльози(!) у глядачів перших рядів. Вистава почалася.

“Дядя Ваня” відкривав “Мелихівську весну”. Напередодні, в день приїзду, була нескінченна репетиція. Чого добивалась Алла Бабенко від виконавців вистави вже знаної (торік її грали в Українському культурному центрі в Москві, мали великий успіх, тоді ж запрошені були до Мелихова)?

Алла Бабенко (режисер): “Зрозумійте, до музею-садиби Чехова приїхали найкращі дослідники драматургії Антона Павловича, які бачили незліченну кількість вистав із найзнаменитішими акторами. Я ускладнювала задачі, добивалась максимальної віддачі. Переставила сцену Соні та Єлени Андріївни. Дуже нервувала.”

Альбіна Сотникова (Єлена Андріївна): “Але це все пішло нам на користь! Звичайно, головне, що те, що було закладено в ролі (а це моя улюблена), не змінилося, але збагатилося. Якщо на виставах у Львові в якісь благословенні миті часом підкочувався клубок до горла, то там, під поглядом Чехова, ми грали, образно кажучи, з тим клубком у горлі всю виставу. Підсвідомо заклалася в роль вся дивовижна атмосфера Мелихова.”

Тарас Жирко (лікар Астров): “Відчуття актора по грі не може бути об’єктивним. Але на тій виставі ті обертони емоцій – непотрібні! – залишилися десь там... нехай це не видається нескромним, але не було виконавства, хоч би й схвалюваного. Було злиття з роллю”.

(“Запропоновані обставини начебто залишаються у п’єсі ті ж самі, а “я” вічно змінюється. І якщо це справді “я”, а не щось невизначене, то це “я” має розкриватися, сміливо витлумачуючи по-новому все, що навколо нього”. А. Ефрос).

Надія Шепетюк (Соня за цю роль визнана найкращою актрисою фестивалю “Золотий Лев”-200): “Хоч з українським театром там не знайомі, але так приємно було побачити так привселюдно якісь знаки України: рядна, рушники, прошви, обгороджені тинами квітники. Проблема мови... Вона розв’язалася якось дуже непомітно, хоча це нас на початку хвилювало. Мене питали, що за метафора те змітання листочків з рояля? – Я не знаю, не можу пояснити своє відчуття.

Може, то було якесь очищення перед зустріччю з Чеховим, такою лякаючо реальною?”

Ярослав Мука (професор Серебряков): “У Мелихові, як ніколи, ми відчули щастя бути єдиним цілим, ідеальним ансамблем у виставі”.

Алла Бабенко: “Театр ім. Заньковецької славиться виставами, в яких був злитий, гармонійний ансамбль: “Суєта”, “Марія Заньковецька”, “Камінний господар”... Те, що ансамблю, за визнанням найприскіпливіших російських критиків, досягнуто в “Дяді Вані” – ансамблю, в якому зберігається, не розплескуючись, чеховська атмосфера, – вважаю найбільшим своїм режисерським досягненням”.

Ярослав Мука: “У Мелихові “додалося” до кожної ролі. Ніколи на долю Серебрякова не випадало бурхливіших оплесків, не була такою жвавою реакція, як там, коли я, тобто він, сказав: “Треба, панове, діло робити!” Узагалі, в тій садибі Антона Павловича все здавалося давно знайомим і рідним. І той ставок – “акваріум”, як його називав Чехов, у якому мені так хотілося зловити карасика... Зловити і випустити. Шкода, не знайшлося вудки! Атмосфера надзвичайної гостинності, доброзичливості створювалася й завдяки особі директора музею Юрія Олександровича Бичкова. Він зустрів нас дощовим ранком, о п’ятій годині, провів екскурсію – і особливо якось, зі старовинною чемністю, запросив поснідати: “Милости прошу пожаловать к завтраку”.

Тарас Жирко: “А в тій садибі ніби розчинена атмосфера любові. Екскурсоводи навіть про холеру й дифтерит (як відомо, лікар Чехов самовіддано боровся з цими страшними хворобами) говорили з любов’ю!”

“Незабутньому дяді Вані, в незабутній Мелиховський день,” – такий дарчий напис знаного чехознавця Галини Бродської на її книзі “Вишнёвосадская эпопея”, подарованій Вадимові Яковенку.

Вона, яка бачила в цій ролі, мабуть, усіх, бачила великого Інокентія Смоктуновського, була вражена грою львівського актора.

Вадим Яковенко про себе не оповідає. Він не повторює похвал, хоч як би вони не тішили самолюбства. Як і його партнери, з ніжністю згадує мелихівські “особинки”, “родзиночки”... Як саджали всі разом, молоду липку. Тепер на землі Антона Павловича ростиме заньківчанське деревце! Як мало не знепритомнів, коли йому дозволили сісти за письмовий стіл Чехова (це було минулого року, в перший приїзд).

Про Вадима Яковенка в ролі Івана Петровича Войницького, дяді Вані, найбіль вичерпно можна сказати словами Анатолія Ефроса: “Треба, щоби в кожній миті відтворювалося все, аж до кровоносних судин і нервових клітин. Кожна мить має дихати і не бути ледь окресленою.”

Аллі Григорівні Г. Бродська також подарувала свою книгу з написом: “Такій далекій і такій близькій Алі Бабенко в день незабутнього “Дяді Вані”
Чи треба відносити цю виставу до якогось театрального напрямку, стилю? Вважаю – ні. Стиль можна визначити однозначно: чеховський, істинно чеховський.

Колись у знаменитих мхатівських виставах атмосфера чеховських п’єс визначалася, зокрема, відповідною звуковою партитурою: шумом дощу, далеким калатанням у чавунну дошку сторожа, цвіркотінням цвіркуна... (Така цікавинка: щоби вивчити голос цвіркуна виконавець ролі Войницького щодня ходив до бані протягом місяця! Про це писала в листі Антону Павловичу його сестра Марія Пилипівна).

Сьогодні – тільки актор! У ньому – весь чеховський світ!

“Нелегко працювати з Аллою Григорівною, – каже Ярослав Мука, – але шалено цікаво! Найбільше щастя для нас, учасників вистави, – це надзвичайне взаєморозуміння, духовна спільність. Це особливо явно стало під час перебування в Мелихові”.

Доземний уклін Антону Павловичу Чехову. Щонайщиріша подяка Юрієві Олександровичу Бичкову.

P. S. Думаю, ті, про кого я тут не згадала – заслужена артистка Катя Хом’як, Галина Давидова і Максим Максименко, – також приєднуються до слів вдячності.

POSTUP - ПОСТУП
№103 (761),
7-8 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Нас знову обдурили
·В НОМЕРІ
·Самогубство Ганнелоре Коль
·Рекордна винагорода за матч-реванш

ПОГЛЯД
·Ви цвіт папороті шукали?
·Особливості обласного управління

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Стати громадянином України - просто
·Папа пам"ятає Львів і дощ
·Охочих вступити до вузів не бракує
·Журналісти вирушають шляхами Данила Галицького
·Домофони та сателітки - поза законом?
·Згорів музей-садиба Івана Франка
·Ще один крок до єдиної розрахункової книжки

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Гонгадзе отримав премію ОБСЄ
·Іноземний капітал в банках: за і проти
·Політичний прогноз Merril Lynch

ПОСТУП У СВІТ
·Самогубство Ганнелоре Коль
·У Китаї судять американців
·У Лукашенка меншає конкурентів
·СВІТООГЛЯД

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Нова планета в Сонячній системі?
·Змій замість підйомного крана
·Вам хлопчика чи дівчинку?
·На погоду впливає... настрій
·Одяг майбутнього доведеться годувати

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·Місто на семи пагорбах
·Rava avis - птах екзистенційний
·Український стрій, переважно минулий

ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ
·Михайло Барбара: У мене є мрія зняти кіно

АРТ-ПОСТУП
·НАША АФІША
·З Чеховим, по-чеховськи

ДУХОВНИЙ ПОСТУП
·Символічний переділ Східної Європи...

СПОРТ-ПОСТУП
·Сьогодні стартує 11-й чемпіонат України
·СПОРТ-БЛІЦ
·Андрій Волокитін: три з трьох!

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·СВІТЛИНА ТИЖНЯ