Дипломат мимоволі
Дипломатія в Україні явно перестає бути престижною професією. Дедалі більше наших дипломатів стають ними не в силу професійних зацікавлень, а через прикрий норов фортуни.
Ситуація навколо відставки Степана Сенчука породжує чимало прецедентів. По-перше, президент відновлює традицію “дипломатичного заслання” опальних політиків. Степан Сенчук поїде торговим аташе до Болгарії. До того у Чехію було відправлено екс-намісника Закарпаття Сергія Устича, а екс-намісника Запоріжжя Євгена Карташова – послом у Казахстан. Хоча того ж таки Карташова нещодавно повернуто і поновлено на посаді.
По-друге, крайні праві побачили, що “щирий українець” – це ще не індульгенція від усіх гріхів. Син репресованих, патріот, голова оргкомітету з відзначення ювілею Бандери та 70-річчя створення ОУН, Степан Сенчук не застрахував себе своїм патріотизмом від звичайних людських гріхів. Але ж життя є життям.
І ще одне. Кажуть, що таким чином президент хоче “випустити пару” на Львівщині. І Сенчука в цьому випадку просто шкода – його зробили “стрілочником”...
К. Б.
| 
