Не забувайте про фільтр!
ПОРАДИ
Віктор КОРБУТ
Автомобіліст не може не цікавитися тим, скільки служить його повітряний фільтр. Необхідність його заміни не завжди очевидна – часто здається, що фільтр ще цілком працездатний.
Старі автомобілісти ще пам’ятають час, коли на автомобілях і мотоциклах стояли фільтри, які працювали приблизно за однаковим принципом: запилене повітря змушували проходити через ті чи інші пристрої, де воно контактувало з олією – пил налипав на олію, а повітря – саме собою – ставало чистішим. В одній з типових конструкцій повітря проходить через пористий, просякнутий олією елемент – цей “пиріг” містить довгу поплутану стружку (металеву чи пластикову).
В іншій конструкції повітря змушують рухатися складним криволінійним шляхом, де на різкому повороті тверді частки по інерції вдаряються в поверхню олії, налитої у ванну. Тому фільтри так і називаються - інерційно-масляні. Можуть бути і комбіновані пристрої. Ці і схожі фільтри вимагають періодичного обслуговування – очищення, промивання, поповнення свіжою олією. Якщо недогледіти, ефективність очищення повітря, і без того не надто висока, різко знижується.
З появою паперового фільтра з’явилася можливість майже стовідсоткового очищення повітря, і до того ж, при мінімальному опорі повітроочисника, а це сприяє поліпшенню потужності й економічних характеристик двигуна, продовжує термін його служби. Тому паперовому фільтру цілком можна пробачити його “одноразовість”. Послужив 10 тисяч кілометрів – і у відставку!
Що є підставою для заміни фільтра? Насамперед – явні механічні (рідше хімічні) ушкодження: розриви паперової шторки чи корпуса, сильна деформація. Питань тут не виникає. Але буває й по-іншому. “Гармошка” фільтра зроблена зі спеціального паперу – пористого, який нагадує шкільний промокальний папір. Через мікроскопічні пори проникають лише найменші частки пилу, які майже не впливають на зношування деталей двигуна. Поверхня паперу велика (спробуйте якось розгорнути шторку свого фільтра, який уже своє відпрацював), чим досягається малий опір і високий ступінь очищення, тому що швидкість проходження повітря в порах невелика.
Більші частки осідають на поверхні паперу чи у верхніх шарах. Чим довше працює фільтр, тим важче повітрю подолати цей бар’єр – опір елемента зростає. Якщо не змінювати регулювання карбюратора, то, як показали дослідження, суміш бензину і повітря, що попадає в циліндри, із ростом опору фільтра стає більшою, росте і витрата бензину. Як відбивається на роботі двигуна зміна складу суміші – загальновідомо. Відповідно до вихідної “настройки” карбюратора суміш при забрудненому фільтрі може виявитися збагаченою, багатою, занадто багатою. Тобто на початку забруднення фільтра потужність може навіть збільшитися (одночасно з витратою палива). Пізніше, уже з перезбагаченням, вона почне падати, витрата ж ще більше зросте.
От до цього доводити не слід, щоб не позбавитися номерних знаків за перевищення норми вуглекислого газу у вихлопних газах. Термін служби фільтра зазначений в інструкції – його визначають на заводі на основі спеціальних іспитів. Ясно, що цифра не враховує особливостей експлуатації конкретного автомобіля. Фільтр швидше робиться непридатним під час спекотного сухого літа, у степових чи пустельних районах, де в повітрі багато природного пилу.
Не кращі умови і в індустріальному місті, де в повітрі чимало сажі, кіптяви, пари олії, продуктів зносу шин, колодок, сталевих коліс, рейок. Набагато довше служить фільтр гарної, сніжної зими, особливо якщо їздити де-небудь у селі. Там повітря значно чистіше. Словом, якщо вам “пощастило” жити в промисловому центрі, де і кислотні дощі – не рідкість, фільтр треба перевіряти частіше.
Чи потрібно пояснювати, чому паперовий фільтр не можна чим-небудь змочувати (особливо олією)? Досвідчені водії, які пам’ятають колишні конструкції, намагалися підвищувати ефективність фільтра, поливаючи його олією. Звичайно, фільтр переставав працювати, оскільки повітря майже не проходило. Про це в першу чергу потрібно пам’ятати власникам старих двигунів. Через зношені кільця в картер проривається набагато більше відпрацьованих газів, середній тиск у ньому зростає, а через це підсилюється потік газів у вентиляційному шлангу. Фільтр замащується зсередини, а далі відбувається те, про що вже говорилося.
Деякі водії, від’єднавши шланг вентиляції від очисника повітря, виводять його вниз, під машину. До речі, чимало кулібіних забувають при цьому заткнути яким-небудь корком отвір штуцера на очиснику повітря – і пішов у циліндри пісок... До такого способу, зазвичай, звертаються, коли мотор починає пожирати олію банками. Жодне “лікування”, крім заміни кілець, у цьому випадку недієве, а зі шлангом, виведеним униз, втрати олії можуть навіть збільшуватися. Тому що карбюратор уже не “відсмоктує” картерні гази, їх тиск стає вищим за атмосферний, і двигун починає “упрівати” олією через найменші нещільності прокладок і сальників.
|
|
