BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 5-11 ЛИПНЯ 2001 року |

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

Московські штучки

Було дуже цікаво спостерігати, як метушаться православні маніяки (МП), роблячи вигляд, ніби вони й справді настільки грізні. Та виявилося, що то все тільки випускання повітря з надмуханого бальона.

Не справдилися прогнози “Дзеркала тижня”: “Немає сумнівів у тому, що ми побачимо на сцені папського візиту спецпідрозділ УПЦ “в’язані берети” – цей колоритний персонаж українського релігійного життя. Всюдисущі фанатичні бабусі, руйнівниці мандал та інтуїтивні ненависниці всього, на що вкаже піп, будуть і тут. Це неминуче, вони обов’язково зроблять щось своє та шкідливе. Утім, папа, який пережив замах, який об’їздив гарячі точки, може нашу національну бабусю навіть не помітити”. Та, видно, не такі вони страшні, як себе малюють.

Архієпископ Львівський УПЦ МП тонко натякнув у “Поступі”, що візит “передчасний і після нього ще будуть проблеми, бо православний народ теж має свій гонор”. Але шкода, що панотець не згадав про свій гонор, коли Лужков у Крим приїжджав і нахабно проголошував Севастополь “русским городом”. Або варто також згадати про гонор, коли ви співаєте анафему Мазепі, а гривні з його портретом носите в кишені. Або коли проповідуєте по-кацапському. Або коли їздите на “мерседесах” за московські грошики, які, у свою чергу, зароблені на гріхові. Бо ж московська церква звільнена від податків на торгівлю, у тому числі й на алкоголь і цигарки. Таким чином, ліва рука пропонує пляшечку, а права – хрест.

Але тоді вже про гонор якось не думається, бо треба відробляти московський хліб. Протоієрей Шарабура УПЦ МП в газеті “Високий замок” теж вважає, що візит Папи передчасний. І взагалі, якось на нього зовсім не впливає той факт, що Папа в Греції вибачився перед православними за утиски з боку католиків. Чомусь московська Церква і на гадці не має вибачатися за утиски греко-католиків, які чинилися ще в XIX столітті після приєднання Волині й Підляшшя, а потім у 1915 р., і далі – за совітів. Тисячі священиків, студитів, ченців було закатовано в жахливий спосіб.

При цьому о. Шарабура каже, що “Львів – це наше місто”. Ну, а це вже ні в тин ні в ворота! Відколи це Львів кацапське місто? “Вас тут нє стояло”, як висловилася одна дама в черзі до Анни Ахматової. Вас тут ніколи не було, і не треба поводити себе, як у себе в хаті. Бо чомусь у Нью-Йорку, де вас більше, ніж у Львові, ви не заявляєте, що Нью-Йорк – ваше місто, а дуже легко й невимушено асимілюєтесь.

Нагнітання тривоги, озлобленість і непримиренність – це ознаки московської церкви, які притаманні їй уже сотні літ. А крім цього, ще й брехлива вдача. Один із представників “русского братства” заявив по телебаченню, що й сьогодні в Західній Україні ллється кров. Де та кров? Хто її видів? І ось о. Шарабура, припертий владикою Юліаном Гбуром відносно того мітичного кровопролиття, не знаходить жодного іншого нормального аргумента і ляпає просто дивовижну ахінею: “А чи ллється, владико, кров? Ви ж знаєте село Уріж? Скільки там конфліктів? От недавно знову побили людей, нехай з носа, але таки лилася кров”.

Оце таке кровопролиття маємо: з носа юшку пустили – а лементу на цілий світ. Але хто не знає, що московська Церква завше відзначалася особливим потягом до роздряпування ран і демонстрації струпів? Хтіли, як ліпше, а вийшло, як завше. Виявляється, що всі застороги міліції, аби нарід не визирав із вікон під час руху папського кортежу, були надумані. У Києві робилося все для того, аби люди не мали змоги привітати Папу, не повідомляючи їм до останньої хвилини точного маршруту руху з аеропорту. СБУ і МВС заявили, що “ці спеціальні заходи запроваджують на прохання Ватикану”. А от єпископ Станіслав Широкорадюк, голова церковного організаційного комітету в Києві, заявив протилежне: “Ватикан не звертався до спецслужб із проханням про такі спеціальні заходи”. Тобто все це наша самодіяльність.

Так виглядає, що хтось конче мав бажання набити собі ціну. Принаймні міністр Зленко, перебуваючи ві Львові, з таємничою міною повідомив, що українська влада має інформацію про можливі провокації під час візиту Папи. Після цього правоохоронці пообіцяли, що будуть діяти “рішуче”, аби не допустити і т. д. Доходило до курйозів. Були трафунки, коли люди не могли вийти з місця своєї праці за годину до того, як Папа мав приземлитися на львівському летовищі. Одним словом, багато галасу з нічого, бо жодних провокацій так якось і не сталося.

Татусько набирає бали

То, жи Татусько так файно зустрів Папу, мене дуже втішило. Шкода, жи на всіх тих урочистостях не зубачив я Мамуськи, ані Яна Табачника з акордийоном, бо хтілося, аби Папа послухав у їхньому виконанні “Падмасковния вєчєра”.

Ще одну дивину вичитав у “Поступі”. Як то файно, жи наш Татусько нарешті ся причастив! Бо є надія, жи нарешті й висповідався. Але шкода, що майор Мельниченко на еміграції, і тота сповідь так і лишиться тайною.

Чудо поліграфії! І так наш Татусько ревно молився, жи навіть не помітив, що молитовника тримає догори ногами, але помітив це якийсь добрий чоловік, котрий, певно, вміє читати, і перевернув Татуськові, як має бути. Наша телевізія на цьому моменті не наголосила, а декотрі закордонні по кілька разів прокрутили. Просто наші не знали, жи той молитовник – то є востатний крик поліграфічної техніки, спеціяльно виготовлений для нашого Татуська, який під час Служби Божої може перебувати в такому молитовному трансі, що й не помітити, як йому книжечка ся переверне. Але той супермолитовник такий, жи як ним не крути, як не верти, а букви будуть завше стояти рівно.

Галас перед літургією

“Дорогий Юзю! – пише мені пані Надія Левандівська. – Звертаюся до тебе як до естета і санітара наших несмаків. Ти мусиш написати про той чудернацький поетичний вступ 27 червня на міському іподромі під час Божественної Літургії у візантійському обряді”.

Справді, це дійство вартує того, аби його оспівати. На весь іподром, на весь той півторамільйонний нарід із потужного мікрофона звучали римовані заклики і проклямації, які видавалися за поезію, з котрою нічого спільного не мали. У тих примітивних віршах проривалися слова типу “хробаки” і “гнилизна”, які ледве чи робили якийсь благотворний вплив на душі мирян.

Підсилений виконанням “пафосного” актора Григорія Шумейка, цей “монтаж” жодною мірою не пасував до хвилі, коли серця людей готувалися до чуда Літургії. Ці серця потребували тиші. Тим часом тота пристрасна публіцистика, яка може звучати хіба що на мітингах, була покликана, мабуть, іще раз нагадати про наші страждання. Дивно, що ті, хто готував це псевдопоетичне марення, не зуміли відшукати текстів іншої тональності й глибини, які б не потребували крику. Які б не викликали відчуття “масовки” і неповаги як до простих парафіян, які стояли по щиколотки у болоті, так і до високопоставлених гостей, які зовсім не бажали місити з народом багнюку і тупцяли собі на сухому.

Вичитав я в газеті, жи “усе починалося з “пляцу Прусса” (старожили саме так – за звичкою – називають це місце”), і замислився, про якого прусса йдеться. І що то за старожили. Певно, то ті, що поселилися в нас в 1945 році. Бо тамті передвоєнні Болеслава Пруса, автора “Фараона”, нігди ніяким “пруссом” не обзивали.

Юзьо перед законом

А минулого тижня викликали мене в міліцію. Я ся страшно спереживав і відразу почав пригадувати всі свої злочини – де я що вкрав, стибрив, свиснув, поцупив, заіванив. Юльця спакувала мені штири канапки, кожна як пантофель, дала бузяка і зі сльозами на очах випровадила в невідоме. У міліцейському відділку було брудно і незатишно. Облуплені стіни навіювали смуток і глибоку печаль. Міліціонер, який викликав мене, пояснив, жи я тяжко образив пані “цісарську каву” і мушу за то відповідати перед законом. Я з того ніц не зрозумів, бо якраз тілько те й робив, що захищав ту пані, і то якесь непорозуміння. Але що з того – суд вимагає прояснення і мусив шось там писати.

Потім до мене дійшло, що все це незаконно. Викликали мене до міліції не повісткою, а телєфонічно, й не дали ознайомитися з матеріалами справи. Ну, та це байка. Поки я шкробав пояснення, міліція обговорювала приїзд Папи, і всі тяжко зітхали, жи їм купа роботи з тим Понтифіком. Один такий мудрий сказав: “Понтифик – от слова “понты”. І всі радісно розсміялися. Повернувшись додому, застав Юльцю за сушенням сухарів.

Але щодо пані “цісарської кави”, то бігме ніц не розумію. Прийти в редакцію, попросити опублікувати спростування, а після нього ще й листа видрукувати, а потім, обіцявши не звертатися до суду, таки подати в суд – це як називається?

Скандали

Зеньо Гучок випустив си кумпакта з ружними пісеньками і написав, жи він не тілько автор музики, себто кумпузитор, але ще й поет, бо ніби й вершики настругав. Але ту ся виявило, жи таких стругачів є більше, і теперка на кожен гучків вершик є кілька авторів, і всі хочуть, аби він ся з ними поділив славою, а як не вийде, то бодай грошима. Але де нині такий дурний, щоби грошима по-доброму ділився?

І Зеньо каже, жи як він з авторами за тексти розрахувався, то вже тепер вони іно йому належать. Правда, при цьому троха ся пльонтає: “Вказати себе як автора слів я мав право як співавтор цих текстів”. Ну, ви чули щось подібне? Тобто визнає співавторство, але на тім кумпакті пише тільки своє імя. І фертик. І шо му скажеш?

Листи

“Вельмишановний пане Юзю! Ви збираєте різні цікаві історії та факти. Цей, напевне, заслуговує Вашої уваги або принаймні коментарю. Протягом кількох років всі ми були свідками повільної смерті колись відомого ВО ”Кінескоп”. Тисячі фактично безробітних, але формально не звільнених його працівників з надією чекали чуда відродження, а можливість знайти нормальну роботу ставала щораз меншою. Невелика група людей протягом років ще керувала процесом вмирання, брала чималу платню, продаючи, віддаючи в оренду, марнуючи.

Винесено, вивезено, розтягнено все, що тільки можна було рушити. Поглинуті промисловим гігантом раніше житлові будинки ставали чиїмись “офісами”, в той час як на пл. Ринок стояв намет пікетників із вимогою обіцяного житла.

Сьогодні долю банкрута вирішує ліквідаційна комісія. Споруди продають, територія “Кінескопу” ділиться між новими власниками. Очевидно, продати можна все, на що є купець. А документ, який присилаю Вам, свідчить, до якого абсурду можна при цьому дійти. Дійсно, АЗС – наймодніша річ у Львові.

Автозаправний бум, підсилений попереднім керівництвом області, досягнув свого апогею на межі 2000-2001 рр.

Кожен вільний клаптик землі став ласим шматком для представників цього бізнесу. Окрім безумовно потрібних гарних і сучасних заправних станцій, з’являться АЗС і на місці планованого громадського центру, автобусної станції чи відпочинкової зони. Розташовані на територіях підприємств і визначені для внутрішніх потреб малі відомчі АЗС переходять до нових власників чи орендарів і стають загальнодоступними.

Але щоб продати під АЗС фонтан!?

З повагою Тетяна Крушельницька

Додаток:

Львівська міська рада

КП “Інспекція благоустрою та екології м. Львова”

ТзОВ “Богдан” повідомляє, що недіючий декоративний фонтан у
м. Львові по вул. Тургенєва, 73 був придбаний нами у ВАТ “Кінескоп” два місяці тому. Споруда фонтану у знищеному стані. Об’єкт нами придбаний для влаштування у цьому місці АЗС, тому ремонтувати його недоцільно. Разом з тим роботи по благоустрою території у термін до 18.06.2001 р. ми проведемо.

Директор ТзОВ “Богдан” Я. Мисько

POSTUP - ПОСТУП
№101 (759),
5-11 ЛИПНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Екс-шеф СБУ "під ковпаком"

ПОГЛЯД
·Ви хочете бути президентом?
·Особливі люди

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Стан Дністра вивчає міжнародна експедиція
·Безробіття ставить під загрозу безпеку країни
·На впорядкування озера гроші надасть Світовий банк
·КРИМІНАЛ
·Сенчук ретельно підготував свою відставку
·У жовтні Львів відвідають європейські президенти
·Майданчик для Данила вже готують

ПОСТУП В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
·Христос зупинився в Івано-Франківську
·Каунтерпарт допомагає молоді
·Права варто знати
·Перший захист із психології
·Молох реконструкції вимагає жертв
·Гол у надра Карпат

ПОСТУП З КРАЮ
·Справа радикалів
·Долар - за 5 гривень
·800 тисяч гривень за правду
·Екс-шеф СБУ "під ковпаком"
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Справа Мілошевича процвітає
·Екологічний бунт проти британців
·Папа благословив Берлусконі
·Чи постане Шарон перед трибуналом?
·День білоруської незалежності та "помідорний терорист"
·Екс-секретар ЦК став прем"єром

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ

ПОСТУП КОМП"ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
·Adobe анонсувала PageMaker 7.0
·Аляска в майбутньому стане центром зберігання інформації
·pc-news
·УВАГА!
·ЗВОРОТНИЙ ЗВ"ЯЗОК
·Грибок, що пожирає компакт-диски
·Intel: будівництво фабрики в Ізраїлі таки відтерміновано
·ШКОЛА МОЛОДОГО ХАКЕРА

КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП
·ХРОНІКА
·Наркодилер на лаві підсудних
·Міжнародний конфлікт... на околиці Львова
·Водити за ніс Феміду не варто

АРТ-ПОСТУП
·Тільки Бог зберігає все
·Неканонічні візії світу святих
·Мистецьке таїнство "Семи слів"

НЕКРОЛОГИ В ПОСТУПІ
·У джазі тільки дівчата
·Помер Джон Лі Гукер
·"Містер Гітара" Чет Аткінс помер у Голлівуді

КІНОПОСТУП
·Майже знамениті
·Вони взяли касу

СПОРТ-ПОСТУП
·Король залишив трон
·СПОРТ-БЛІЦ
·Аньямке вже відзначився дублем

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Вілл Сміт зробив кар"єрний крок