Водити за ніс Феміду не варто
"ТРЮКИ"
Лілія МИЦЬ
Рідко коли і розслідування кримінальної справи, і її розгляд в суді обходяться без такого прикрого “етапу”, як відмова однієї із сторін від попередніх показів. До цього процесуального трюку вдаються не лише ті, кому реально загрожує ув’язнення на певний термін, а й свідки чи навіть потерпілі. Мотиви різні – і меркантильні, і альтруїстичні, і через інстинкт самозбереження. Але мало хто знає, що ці раптові “прояснення” у пам’яті караються законом. Особливо, якщо вони неправдиві.
Наприкінці червня минулого року було завершено розслідування і скеровано до Шевченківського районного суду Львова кримінальну справу по обвинуваченню А. Комарова та Л. Петришина (прізвища змінено) у скоєнні пограбування та згвалтування в неприродний спосіб. Але як тільки на обрії замайорів логічний фінал їх вчинків у вигляді тривалого позбавлення волі, свої “корективи” у майбутнє рішення суду надумала внести 38-літня потерпіла Світлана.
Жінка заявила, що події розгорталися трохи інакше, ніж вона розповідала раніше, і що Комарова вона... обмовила. Стверджуючи так, Світлана не врахувала єдине: люди, наділені правом впливати на долі інших і виносити вирок, – це не наївні школярики, яких можна легко обвести довкола пальця. З аналогічними “сюрпризами” їм доводиться стикатися регулярно, а тому виробили уже свого роду “протиотруту”. Кілька влучних запитань – і Світлана остаточно заплуталася у власних “показах”. А потім зізналася, що вигородити Комарова в суді її слізно просили його родичі.
Епілог вийшов невеселим. І підсудним Світлана не допомогла викрутитись, і собі зайвих клопотів завдала. За дачу неправдивих показів стосовно неї було порушено кримінальну справу й винесено вирок – півроку позбавлення волі з відтермінування виконання покарання на рік. Якби ж суд дійшов висновку, що Світлана дійсно обмовила когось із підсудних, то це мало б ще серйозніші наслідки: за наклеп, поєднаний із звинуваченням у скоєнні тяжкого злочину, Кримінальний кодекс України передбачає ув’язнення до п’яти років.
| 
