Іран боїться американської помсти
Вашингтон знову звинувачує Тегеран у сприянні терористам
ТЕРОРИЗМ
Денис МІНЧУК
Іранські війська притведено у стан підвищеної бойової готовності. Річ у тім, що Іран, як повідомляє “Вашингтон таймс”, побоюється можливого нападу з боку США – у відповідь на теракт у 1996 році в Дахрані (Саудівська Аравія), коли загинуло 19 американських військовослужбовців.
Більше тижня тому у США за цей теракт п’ятирічної давності було висунуто офіційні звинувачення 14 особам – 13 саудівським аравійцям та одному ліванцю. Текст обвинувачення прочитав міністр юстиції США Джон Ешкрофт. Треба сказати, американське міністерство юстиції ледве не спізнилося з цією справою, адже 25 червня, у п’яту річницю з дня трагедії, минав термін, в який треба було вкластися для зачитування звинувачення. Тривалий час під підозрою в організації теракту на американській військовій базі в Дахрані був терорист номер один у світі Усама бен Ладен (якого, до речі, підозрюють в організації вибухів 1998 року в американських посольствах в Кенії і Танзанії, коли загинуло 224 особи і 5 тисяч осіб було поранено, а також організації нападу наприкінці минулого року на американський есмінець “Коул” в американському порту Аден, в результаті якого загинуло 17 американських моряків). Але зрештою американці зупинилися на “іранській” версії.
Американці вважають, що терористичний акт організували члени воєнізованої мусульманської шиїтської організації “Саудівська Хезболла” і що терористам допомагав іранський уряд. Конкретних звинувачень на адресу представників іранської влади висунуто не було, однак міністр юстиції США Ешкрофт заявив, що деякі з них надихали, підтримували членів “Хезболли” та допомагали їм. Усі обвинувачувані, а серед них – лідер “Хезболли” та керівник військового крила цієї організації, перебувають на волі. Американські прокурори також стверджують, що пошуки об’єкту для нападу було розпочато ще у 1993 році, і що тільки у 1995 терористи зупинили свій вибір на базі в Дахрані.
Звичайно, іранці заперечують звинувачення на свою адресу, однак іранське командування (за інформацією американської розвідки, добрі джерела в якій має “Вашингтон пост”) про всяк випадок оголосило повну бойову готовність і наказало своїм військам та кораблям у Перській затоці не піддаватися на провокації. Очевидно, іранці не виключають помсти з боку американців, бо, зрештою, прецеденти вже були. Адже не так давно, у 1998 році після терактів біля американських посольств в Кенії та Танзанії крилаті ракети “Томагавк” було випущено по фармацевтичному заводу в Судані та на наметовий табір в Афганістані, де міг перебувати підозрюваний організатор вибухів – саудівський мультимільйонер Усама бен Ладен. Насторожило іранців, очевидно, ще й те, що минулого уїк-енду американці привели у стан підвищеної бойової готовності свій контингент у Перській затоці (оскільки, як стверджують у Пентагоні, надійшло повідомлення про можливий теракт).
Що ж, як бачимо, навіть після того, як змінилася влада у Сполучених Штатах, і незважаючи на те, що президентом Ірану залишився реформатор Мохамад Хаттамі, відносини між Вашингтоном і Тегераном, після кількох десятиліть ворожнечі так і не стали теплішати. І схоже на те, що обидві сторони не збираються робити якихось кроків у тому напрямку. А, можливо, зовсім навпаки. Адже держдепартамент США у своєму останньому щорічному звіті прямо заявив, що “у 2000 році Іран залишався найактивнішим державним спонсором тероризму”.
|
|
