|
| ||||||||
|
|
||||||||
|
| ||||||||
Мілошевич вже в ГаазіТРИБУНАЛБорис ВАРГА, Белград
Передача ще недавно всемогутнього Мілошевича Гаазькому трибуналу відбулася так блискавично, що противники цього процесу й отямитися не встигли. Дехто з них ще й досі не вірить, що це все ж таки сталося. Наприклад, один із лідерів сербських соціалістів Івіця Дачич в інтерв’ю кореспондентові “Поступу” сказав, що його соратники уважно стежили за будинком слідчого ізолятора, де перебував Слободан Мілошевич. “Ми не знаємо, чи то брехня, чи справді протизаконна депортація, оскільки демократи вже користувалися такими хитрощами. Якщо Мілошевича дійсно відправлено до Гааги, то ми розпочинаємо акції протесту, які ми й дотепер організовували”, – заявив він. А ще у четвер здавалося, що екс-президента врятовано від гаазької Феміди, адже Союзний конституційний суд Югославії ухвалив рішення, що дія закону про співпрацю з Міжнародним трибуналом тимчасово припиняється і подається на новий розгляд. Але через кілька годин після цього відбулося засідання уряду Республіки Сербія, на якому було підтримано співпрацю із міжнародним судом. Прем’єр сербського уряду Зоран Джинджич заявив, що Слободана Мілошевича буде відіслано до Гааги, причому без зволікань. Так воно й сталося. Екс-президента тихенько вивезли зі слідчого ізолятора в Белграді, завезли на летовище й відправили в боснійське місто Тузлу. Звідти його вже гелікоптером перевезли до Гааги. Прем’єр Джинджич перед журналістами дав три серйозні обґрунтування того, чому сербський уряд, незважаючи на рішення Союзного конституційного суду, видав Мілошевича Міжнародному трибуналу. Перша причина полягає в самій структурі конституційного суду, в якому залишилися люди колишнього режиму. Вони вже неодноразово перешкоджали розвитку демократичного процесу, зокрема минулого року під час президентських виборів, коли Мілошевич програв Коштуніці. Другою причиною прем’єр назвав обов’язок перед ООН і міжнародною спільнотою. І третя причина полягає в тому, що в п’ятницю розпочалася міжнародна донорська конференція, на якій вирішується питання фінансової допомога Югославії. А рішення залежатиме в першу чергу від бажання Белграда співпрацювати з міжнародними організаціями. “Найголовніша причина скасування цього закону – це загроза майбутньому Сербії. Якщо ми відтермінуємо співпрацю з Гаагою, нам загрожує міжнародна ізоляція. Це рішення ми ухвалили заради збереження югославської федерації, збереження сербського уряду й для майбутнього наших дітей,” – сказав сербський прем’єр Джинджич. У той же час президент Союзної республіки Югославія Воїслав Коштуніца заявив, що не давав згоди на передачу Мілошевича трибуналу. Він зазначив, що про це рішення сербського уряду дізнався з мас-медіа. Президент Коштуніца звернувся до громадян Югославії зі словами про те, що нові власті Сербії продовжують традицію колишнього режиму Слободана Мілошевича. “Ці рішення сербського уряду можна розуміти як серйозне порушення конституції Югославії, беззаконня та вдавання до юридичних хитрощів. Це принижує народ і країну, враховуючи те, що ніхто з міжнародної спільноти прямо цього не вимагав,” – сказав Коштуніца. Одна з лідерів Югославського комітету юристів, Біляна Ковачевич-Вучо, у розмові з кореспондентом “Поступу” прокоментувала рішення уряду Джинджича як “абсолютно законну дію, оскільки, за її словами, сербська конституція передбачає, що сербський уряд може ухвалити рішення, протилежне рішенню союзного уряду, якщо це в інтересах цієї республіки”. Адвокати Мілошевича поки що відмовляються повідомляти про свої подальші дії. Один із них, Тома Філа, лише підтвердив “Поступу” інформацію, що колишнього президента відіслано до Гааги. |
|
|
