Відпочинок у Карпатах - для різних гаманців
СВОЯ СОРОЧКА
Вероніка КАЛИНОВСЬКА
Незважаючи на, здавалося б, несприятливу погоду, туристичний сезон для Карпатського краю таки розпочався. Відколи держава розлучилася з монополією на туріндустрію, ця галузь якщо не розвинулася, то принаймні урізноманітнилася. Зокрема, відпочивати в Карпатах можна, задовольняючи різні уявлення про мінімальний комфорт і беручи з собою різної товщини гаманці.
Як пояснили кореспондентові “Поступу” в управлінні туризму Івано-Франківської ОДА, на Прикарпатті діють приватні, відомчі бази відпочинку та лікувально-оздоровчі комплекси (ЛОКи) підприємства “Івано-Франківськтурист”. Перші – переважно дорожчі, але відповідно і більш комфортні. На одній із приватних баз, за словами її адміністратора, можна замовити котеджик у лісі.
За добу з людини це коштуватиме
50 у. о. Однак якщо ви приїдете сюди товариством зі шести осіб і всі вселитеся в цей котедж, ціна впаде до 40 доларів з кожного. У вашому розпорядженні буде будиночок із кам’яним фундаментом, дерев’яний, під черепицею. А в ньому – три спальні, камінний зал, більярдна, джакузі, сауна.
Годуватимуть вас тричі на день, по-домашньому, у зручний для вас час. Менший котеджик – на трьох – обійдеться в добу всім разом у сто умовних одиниць.
Якщо вас цікавить престижний готель у горах, то є й такі. Номер “люкс” коштуватиме до 250 грн., а дешевший (без холодильника) – 150. Їсти вам доведеться в ресторані за окрему плату. Можна, звичайно, брати харчі з собою. Але це, здається, вже інший тип відпочинку.
Щодо “масових” відпочинкових закладів, то їх в “Івано-Франківськтуриста” сім: в Яремчі, Яблуниці, Верховині, Шешорах. Та ж краса, ті ж гори, повітря, ріки, але значно дешевше. Хоча й не так комфортно. В ОДП “Івано-Франківськтурист” повідомили: власне в ЛОКах найчастіше відпочивають групи дітей, переважно “чорнобильців”, просто мешканці з різних регіонів України. Але можна сюди приїхати і, так би мовити, приватно. В Яремчі на базі “Гуцульщина” одному за добу це може обійтися до півсотні гривень (з триразовим харчуванням). Але якщо ви надумали залишитися тут на двадцять днів, ціна впаде приблизно на чверть. Зрештою, адаптуючись до ринкових умов, ЛОКи вдаються до гнучких цін. У пік сезону вони вищі, а за такої суцільної хляпанини, як цьогорічного червня, коли відпочиваючих менше, вартість ліжко-місця дещо нижча.
Можна відпочити в Карпатах й зі ще тоншим гаманцем. “Сріблясті водоспади” в Шешорах упритул наблизять вас до природи. Ви мешкатимете в т. зв. дерев’яних будиночках. Санвузол та душ до ваших послуг на території комплексу, себто надворі (але все ж не під смерекою). Разом із тим же триразовим харчуванням таке задоволення обійдеться вам десь так у тридцять гривень за добу.
Однак маємо альтернативу до турбаз, ЛОКів і т.д. Спізнати побут горян вам допоможе “зелений туризм”. Простіше кажучи, мешканці Карпат переважно не відмовляють відпочиваючим у притулку. Голова Івано-Франківської обласної організації сільського зеленого туризму Павло Горішевський запевняє: господаря, що прийме до себе за помірну плату, знайти неважко. До речі, в інформбанку організації зараз до чотирьохсот гостинних карпатських будиночків. Між іншим, про гостинність. Виявляється, власне на наявність цієї риси організація і перевіряє своїх членів – тих газдів та газдинь, що потрапляють у список. На жаль, довідатися про їх координати наразі трохи складно. Новий довідник із карпатського зеленого туризму наразі ще готується до друку і вийде у світ аж наприкінці літа. А попередній, що налічує півсотні садиб, друкувався у 1999 році (називається “Сільські садиби Гуцульщини”) й успішно розійшовся. В івано-франківських книгарнях, зокрема у “Берегині”, ще є сенс попитати про видання.
Отже, проживання в таких господах переважно недороге. Найдешевший нічліг – три-чотири гривні. Якщо ви хочете попити свіженького молочка, попоїсти гаряченьких пирогів з мандибуркою і т. п., то додайте до цього ще від восьми і далі гривень. Можна жити в цілком людських умовах – з ванною, сортиром, телевізором, телефоном і добре їсти за 50 українських. А за 10-15 матимете кімнатку з чистою постіллю, але зі зручностями на подвір’ї. Зрештою, як каже п. Горішевський, ціна часто залежить від настрою господаря.
На цьому список варіантів відпочинку в Карпатах не вичерпується. Хто вірить у власні сили і воліє комфорт носити на власних плечах, не залежачи від настрою ґаздів чи тарифів українських бізнесменів з туріндустрії, той по-справжньому побачить гори. Такий туризм називають “диким”, але його прихильники не ображаються. Насолода від завоювання вершин, від вечірньої ватри біля намету, від боротьби з труднощами карпатських стежок не вимірюється в у. о. чи гривнях. Правда, слід застерегти, що гори вже поділені на заповідні зони. Це означає: переступити межу заповідника можна тепер лише за певну суму грошового збору. Щоправда, це, на жаль, не гарантує вам того, що на заповідній території ви не зустрінете розкішних куп сміття, тракторних доріг густого болотяного замісу, невпорядкованих лісоповалів та інших ознак циві–лізації.
|
|
