|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Конституція почала діяти повністюТепер прокуратура зможе здійснювати обшуки та проводити арешти лише за санкцією судуОСНОВНИЙ ЗАКОНДмитро ЯЦЕНКО
Нагадаємо, що перехідні положення запроваджувалися на термін 5 років, протягом якого мали би бути ухвалені нові закони, які відповідали б Основному закону. У нинішній Конституції є значна кількість новаторських підходів до вирішення певних проблем. Це стосується нових умов існування судової системи, прокуратури. У цьому сенсі потрібно було дати час для прийняття законів, які би все це врегулювали. Про те, що ж відбудеться після припинення дії перехідних положень Конституції, “Поступу” розповів юрист, працівник Львівського національного університету ім. Івана Франка Володимир Жеребецький. Найбільше в законодавчій площині скасування дії перехідних положень змінить подальше існування судової системи та прокуратури. Відповідно до нових змін, коли їх підпише президент, Львівський обласний суд називатиметься апеляційним судом чи апеляційним судом Львівської області. Мають з’явитися адміністративні суди. Крім того, створюється єдина судова система, яка включатиме в себе досі існуючий окремо Вищий арбітражний суд. Тепер усі справи повинні розподілятися за типами, а вирішуватимуть їх спеціалізовані суди. Сьогодні в цікавому становищі опиняється прокуратура, тому що всі санкції на обшук та арешт тепер має право видавати лише суд. Попри це, прокуратура позбавляється загального нагляду, права на проведення слідства. Від цього нікуди діватися, адже Конституція чітко встановила перехідні положення, і після завершення такого перехідного терміну – тобто сьогодні, 28 червня, – значна частина функцій прокуратури скасовується. Тому що Конституція не передбачає для прокуратури додаткових функцій. Як уже зазначалося, для ухвалення нових законів та зміни існуючих відповідно до Конституції було встановлено термін 5 років. Частково це завдання парламент виконав, але багато ще не зроблено. Усе ж таки необхідний новий закон про судоустрій (минулого четверга Верховна Рада ухвалила пакет змін до судового законодавства. – Ред.), потрібно врегулювати проблеми діяльності прокуратури: принаймні якщо в неї забирають слідчі функції, то це потрібно чітко виписати в новому законі. Взагалі, у західних країнах прокуратура є передусім представником держави у судах, крім того, вона може перевіряти діяльність контролюючих органів. Відтак скасування дії перехідних положень створить не меншу революцію в законодавстві, ніж це зробила сама нинішня Конституція у 1996 році, адже тепер Конституція діятиме у повному обсязі. Перше, що можна відзначити після скасування дії перехідних положень, – це те, що судова влада стане-таки окремою гілкою влади. Передусім тому, що такі вагомі дії, як арешт чи обшук, правоохоронна система зможе здійснювати лише за рішенням суду. Щоби суд надав таку санкцію, зрозуміло, необхідно, аби слідство навело відповідні докази та підстави. Як приклад можна навести доволі гучний процес над екс-віце-прем’єром Юлією Тимошенко: суд довів, що заарештовували її незаконно. Однак чи дозволяє існуюча законодавча база так просто відмовитися від перехідних положень – без загрози для подальшого існування держави? На думку Володимира Жеребецького, лише частково: “Дуже добре, що Верховна Рада внесла минулого четверга зміни та доповнення до судового законодавства: те, що судам дозволили надавати санкції на обшук та арешт – добре, це відповідає духу закону та розвитку права у світі. Однак водночас це стає додатковим завантаженням судів, а один суддя тоді може мати 500-700 справ! А оскільки це відбувається без збільшення кількості самих суддів, то очевидною є потреба нового закону, який створив би додаткові поділи судів за спеціалізацією. Дефакто судді вже намагаються розподіляти справи між собою за таким принципом. Зі скасуванням перехідних положень не відбудеться паралічу держави, але їх відсутність з іще більшою гостротою показуватиме, що потрібно приймати нові закони”. |
|
|
