Дискретний "підпільник"
©
ПОСТУП |
Священномученик Кир Симеон Лукач народився 7 липня 1893 р. у с. Старуня на Станіславівщині. У 1919 р. закінчив Духовну семінарію в Станіславові й був висвячений на священика. У грудні 1920 р. його призначили викладачем морального богослов’я в семінарії, де сам раніше навчався. Архієрейські свячення таємно прийняв весною 1945 р., перед арештом владики Григорія Хомишина. 26 жовтня 1949 р. був заарештований органами МДБ. Після винесення вироку у серпні 1950 р. – 10 років ув’язнення (виконував каторжну працю на лісозаготівлі в таборі Красноярського краю). 11.02.1955 р. був звільнений і повернувся до рідного села. У липні 1962 р. його заарештували вдруге і засудили на 5 років у колонії суворого режиму. Під час допитів виявив незламну стійкість, дискретність і вірність Католицькій Церкві. У березні 1964 р. через критичний стан здоров’я – туберкульоз легенів – був перевезений до рідного с. Старуня.
Помер 22 серпня 1964 р. як мученик за віру.
“Я відправляв Службу Божу на квартирі й по декотрих хатах. Тут бували учасники від одної особи до тридцяти осіб... Також уділяв хрещення і вінчання... Одначе совість не дозволяє мені згадати імен, щоби з моєї причини не терпіли ті люди, що шукали в мене духовної послуги. Я ділав у добрій вірі, що служу Божій справі, тому наразився на небезпеку попасти в колізію з державним законом. Оскільки держава признає мене винним, сам хочу нести відповідальність”.
З автобіографії у судовій справі,
написаній після арешту 1949 р.
|
|
