Аристократ крові і духу
©
ПОСТУП |
Священномученик Климентій Шептицький – молодший брат Слуги Божого Митрополита Андрея, народився 17 листопада 1869 р. у с. Прилбичах на Яворівщині. Студіював право у Мюнхені й Парижі, докторський ступінь отримав у Краківському університеті. Був послом австрійського парламенту і членом Державної Ради. Вступив у 1912 р. до монастиря Студійського уставу в зрілому віці, покинувши успішну світську кар’єру. Богословські студії довершив у Інсбруці. 28 серпня 1915 р. прийняв Св. Тайну Священства. Був довголітнім Ігуменом Унівської Лаври, а з 1944 р. став її Архімандритом. Під час Другої світової війни давав притулок переслідуваним євреям. 5 червня 1947 р. був заарештований і Особливою нарадою при МДБ у Києві засуджений на вісім років ув’язнення.
Помер як мученик за віру 1 травня 1951 р. у Владимирській в’язниці суворого режиму в Росії.
“Високого зросту, 180-185 см, худорлявий, з довгою білою бородою, трохи сутулий, з палицею. Рухи повільні, спокійні, обличчя й очі привітні. Мені нагадав святого Миколая... Ми не чекали такого “злочинця” в нашій камері... Йому якісь сестри передали три яблука – таких червоно-рожевих, спілих – і він одне яблуко віддав Новосадові Романові, тому, що той часто хворів шлунком. Казав: “Вам треба лікувати шлунок”, а інші – розділив між нами”.
Зі спогадів п. Івана Кривуцького
|
|