| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Жертвенний дяк
“Він ішов зі Святими Тайнами, ішов робити свій святий обов’язок, висповідати жінку в сусідньому селі. Він не міг не йти, хоча його зупиняли. Це я знаю, що його зупиняли і казали: “Отче, не йдіть, бо дивіться, що робиться, війна почалася, все може бути”. Він сказав, що “це є мій святий обов’язок, і я мушу йти”. Узяв на себе одяг – і разом з дяком Володимиром Приймою пішли... І не прийшли... Аж через тиждень їх знайшли там усіх помордованих. Люди зрозуміли, що там десь треба їх шукати, – і там знайшли. Бо то зараз кинулися всі. Бійтеся Бога. У дяка жінка двох дітей мала. Одному було десь три роки, другому чотири. Мама розказувала, як знайшли, то всі вжахнулися від того, що побачили. Особливо порізаний був дяк, попроколювані груди багнетом”. З інтерв’ю п. Юрія Скавронського |
|
|