|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Як не померти... від голодуОстаннім часом все більше людей у розвинених країнах гинуть від нервової анорексії, простіше кажучи - від недоїданняПРОБЛЕМАДмитро ДУБАНЕВИЧ
Із настанням літа роздягнутися вирішили всі. Отут і стали видними неозброєним оком усі вади в нашому розвитку. Причому “золота середина” у статурі, як це не дивно, все рідше милує око. Натомість одні виглядають немов добре вгодовані поросята, а іншим доводиться ледве не зв’язку ключів у кишені носити, аби вітром не здувало... Надмірна вага шкідлива для здоров’я. Ця теза добре знайома, мабуть, усім дорослим людям. Ожиріння призводить до виникнення гіпертонічної хвороби, захворювань серця та інших малоприємних захворювань. Однак переїдання як таке вкрай рідко призводить до несприятливих наслідків. Рідкісним винятком, мабуть, є гостре розширення шлунка. Наприклад, де-небудь на банкеті під горілочку в шлунок надходить такий об’єм їжі, що багатостраждальний орган не витримує навантаження. Як наслідок, стінка його може просто “тріснути”, і якщо лікарі вчасно не нададуть допомогу, то наслідки можуть бути максимально сумними... Проте явище це не дуже часте, адже мати-природа передбачила такий малоприємний, але дієвий захисний механізм, як блювота. Загалом, переїдання здатне викликати віддалені у часі наслідки, і то лише за систематичних “зловживань” – років через 20-40 після початку бурхливої харчової діяльності. А ось недоїдання навпаки може виявити себе набагато раніше. І воно загрожує не лише жителям слаборозвинених країн. Бурхливий розвиток індустрії краси пропагує останнім часом “осині” талії, мінімальні груди та інші опуклості, прагнення до яких почасти призводить до того, що в ситих гіперрозвинених державах до гробової дошки певну частину населення доводить... голод! Причина такого “смертельного посту” – хворобливе прагнення підігнати своє тіло під сучасні “стандарти краси”. Медики називають це явище “нервова анорексія”. Остаточно замороченому латинізмом читачеві поясню, що анорексія означає “відсутність апетиту”. Зустрічається анорексія трохи рідше, ніж цукровий діабет або рак шлунка. За даними медстатистики, з кожної тисячі молодих людей на анорексію страждають від 3 до 10 чоловік. І в 7-20 відсотків хворих розлад закінчується вельми сумно. На анорексію хворі майже виключно представниці слабкої статі віком від 15 до 25 років. Психіатри і ендокринологи дають таке визначення нервової анорексії: “патологічна харчова поведінка, що виражається свідомою відмовою від їжі з метою корекції зовнішності, яка приводить до виражених ендокринних і соматичних порушень”. Вважається, що ці “хвороби” є розладом підліткового дозрівання, оскільки найчастіше страждають дівчата-підлітки. На жаль, запаморочливі кар’єри топ-моделей примушують деяких дівчат іти на будь-які жертви. Історики медицини стверджують, що явище нервової анорексії йде корінням в раннє Середньовіччя і пов’язане з культом посту і виховання аскетизму. У 1697 році такий собі лікар Мортон уперше описав випадок захворювання вісімнадцятирічної дівчини, в якої спочатку спостерігався пригнічений настрій, потім пропав апетит, а далі хвора стала викликати у себе блювоту, перестала стежити за своїм зовнішнім виглядом... Фіналом захворювання були крайній ступінь виснаження і смерть. Не подумайте, що Мортон був якимсь монстром, який свідомо нічого не робив для порятунку дівчини і холоднокровно спостерігав за тим, як вона гине. Навіть сучасна медицина не завжди здатна допомогти таким пацієнтам. Пройшли кілька століть, перш ніж дослідники більш або менш розібралися в причинах анорексії. У 30-ті роки нашого сторіччя німецькі вчені запропонували новий термін для свідомої відмови від їжі – magersucht, що означає “пристрасть до виснаження”. У 60-70-ті роки медики стали звертати увагу на зростаючу кількість випадків магерзухту серед чоловіків. А до 90-х років ця хвороба вже заполонила США і Західну Європу. Досі ані медики, ані психологи не прийшли до єдиної думки з приводу причин виникнення нервової анорексії. Західні психіатри трактують її з позицій фрейдизму як “несвідому втечу від сексуального життя”, “прагнення повернутися в дитинство”, “відмову від вагітності” тощо. Противники психоаналізу стверджують, що причина полягає в порушенні найтонших біохімічних процесів у головному мозку. “Поведінкові” психологи скажуть, натомість, що винним у всьому шоу-бізнес, який культивує “худосочні ідоли”. Істина, як завжди, десь посередині. Незважаючи на суперечки з приводу походження захворювання, клінічна картина цієї напасті описана досить добре. На першому етапі розладу формується дисморфоманія, про яку вже говорилося в публікаціях. Людина відчуває неспокій з приводу того, що вона дуже товста або негарна. На другому етапі хвороби розвивається зниження апетиту – аж до його повної відсутності. При цьому хворий критично не усвідомлює своєї хвороби і переконаний, що з ним все гаразд. Поступово втрата маси тіла досягає 25 процентів від початкової. У жінок припиняються менструації. Унаслідок голодування в ендокринній системі відбуваються серйозні збої. На третьому етапі формується кахексія – повне виснаження організму. Тепер вже від любительки краси, яка стає схожою на висушену мумію, мало що залежить. Порушення, що виникнули, можна виправити тільки з допомогою внутрішньовенних вливань і живлення через зонд. Далеко не завжди вдається вигодувати пацієнтку. На цій стадії хвороби люди переважно гинуть від банальної інфекції, яка для ослабленого організму означає смерть. Якщо ж пацієнта вдається врятувати, то наступним етапом лікування стає тривале спілкування з психіатром. Повернемося до мінливої моди. Випадки захворювання нервовою анорексією деякі вчені пояснюють поширенням популярності “суперфігури”. Причому ідеали краси давно вже переступили межу між фізіологічною нормою і нездоров’ям. Американські вчені, досліджуючи масо-ростовий показник учасниць конкурсу “Міс Америка” за останні 78 років, виявили, що в перші десятиріччя існування конкурсу цей показник практично завжди укладався в нормальний діапазон, однак у другій половині століття співвідношення маса-зріст учасниць шоу стало неухильно наближатися до критичної позначки, яка, згідно з критеріями, розробленими експертами ВОЗ, вже однозначно відповідає діагнозові “дистрофія”. Як вважають медики, пропаганда дистрофії з блакитних екранів небезпечна для здоров’я нації. Гарі Брандт, директор Центру розладів харчування в Меріленді, зауважив: “Конкурси краси настирливо навіюють молодим жінкам, що лише яскраво виражена стрункість може зробити їх привабливими і дозволить добитися успіху в житті”. Так що, дивлячись на свої значні габарити в дзеркало, вже мимоволі замислюєшся: а чи не час худнути? Відповісти на це питання дуже просто. Якщо ваша вага виходить за рамки нормального масо-ростового співвідношення, то час коригувати раціон і збільшувати фізичне навантаження. А якщо він у нормі, то й турбуватися немає про що. І не варто гнатися за успіхом топ-моделей. У них робота така – важка і небезпечна для здоров’я. Ноги частіше ламаються, наприклад. Не жартуйте з природою, інакше вона може “пожартувати” дуже по-злому. |
|
|
