|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Незгасний слід учительки Володимири КупчикПАМ"ЯТЬНадія МУДРА
З-поміж усіх негараздів і парадоксів нашого сьогодення одним із найбільших лих є неймовірне нехтування з боку держави і суспільства роллю вчителя. Це, у свою чергу, призводить до деградації українського вчительства. Бути вчителем стало не лише непрестижно, а й дуже важко. І таке сумне явище спостерігаємо по всій Україні. Особливо прикро констатувати це галичанам. Адже в Галичині роль учителя була надзвичайно великою, на цей шлях ставали найбільш освічені й духовно багаті особистості. Праця ця ніколи не була легкою, та мала надзвичайно важливий і вагомий вплив на розвиток української нації. Учитель, поряд зі священиком, – це були саме ті сили, які зберігали націю в умовах панування на наших землях держав-окупантів, що завжди намагалися асимілювати, позбавити етнічної окремішності та національної свідомості український народ. Слід пам’ятати, що якими є вчителі – такими будуть діти, а якими будуть діти – такою буде держава. Прагнучи зробити свій вклад у цю важливу справу, Ліга Українських Жінок пильну увагу приділяє як сучасним учителям, так і визначним постатям учителів із минулого. Виходячи із таких концепцій, було ініційовано відзначення ювілейних дат однієї з багатьох самовідданих українських учителів – Володимири Купчик. Ім’я це мало відоме широкому загалу, хоча заслуговує на пам’ять і пошану, але ще більше вартий знання, пошани і наслідування її приклад – приклад української вчительки, яка від Бога дістала покликання нести добре слово, глибокі знання і високу духовність українським дітям і яка всі сили, все життя жертовно посвятила цьому благородному завданню. Це була водночас і дуже скромна, і яскрава особистість. Походила із давніх священичих родів Цегельських-Лисків, була донькою о. Володимира Лиска, здобула ґрунтовну освіту, володіла чотирма іноземними мовами, грала на фортепіано, мала літературний і надзвичайний педагогічний хист. Усі свої знання і таланти ця непересічна жінка присвятила дітям, усі сили віддавала справі навчання та виховання дітей. Це було її мрією з раннього дитинства, це стало сенсом її життя до останніх днів. Показовим може бути той факт, що нелегка, сповнена труднощів і випробувань доля в часи Другої світової війни закинула її аж до Відня, але в той час як наприкінці війни багато українців вирушали на захід, вона з неймовірними труднощами добиралася до рідного Львова. Добре усвідомлювала, що, будучи дочкою і сестрою відомих українських церковних діячів і борців, наражається на небезпеку, та вважала своїм обов’язком і призначенням дбати про українських дітей, прагнула всіма своїми силами захищати їхні душі від згубного впливу безбожної та облудної радянської системи. І це їй значною мірою вдавалося. Учителювала у львівських школах №№ 11, 36, 76. Завжди і всюди була самовідданою і творчою трудівницею, а її класи завжди вважалися зразковими. На червень цього року припадає 90-та річниця від народження цієї вчительки, що майже збігається із 25-літтям від її смерті. З цієї нагоди Львівською обласною організацією ВЛУЖ було проведено літературно-мистецьку академію “Незгасний слід учителя”. Вшанувати світлу пам’ять цієї непересічної вчительки, крім лужанок, зібралися колишні її учні, колеги-вчителі, родичі та молоді вчителі. У залі була присутня теж видатна вчителька, споріднена з Володимирою Купчик подібними долею та одержимістю, 95-літня пані Лідія Мінко, яка заслуговує на окрему академію. Майстерно, задушевно-піднесено провадила академію лужанка Іванна Корнецька. Слово про Володимиру Купчик виголосила її донька, заступник голови Львівської обласної ЛУЖ Лідія Купчик. А потім були спогади, спогади... Колишні учні Володимири Володимирівни; Віра Блавацька, Орест Возничак, Ганна Голдій, Дарця Брикайло, Леся Боднар; колеги-вчителі: Марія Пекар і Надія Стеценко – усі вони ділилися спогадами: і веселими, і щемливими, і аналізуюче-підсумковими. Усі сходилися на думці, що Володимира Володимирівна була вчителем “від Бога”, “Учителем з дуже великої літери”, як сказав Орест Возничак, а частинка її душі живе у їхніх душах... Саме з плином часу, віддаляючись від періоду життя і діяльності вчительки, можемо повніше оцінити, що було справді важливим і корисним. Це була добра нагода спільно задуматися, як чинити, зокрема, сучасним вчителям, щоб їхня праця була не лише корисною широкому загалу, а й лишала невмирущий благодатний слід у нашій історії... Добрий узагальнюючий підсумок значимості праці учителя та насущних потреб освітньо-виховного процесу в сучасній Україні зробила голова Всеукраїнської ліги українських жінок Дарія Гусяк. Святочності проведеній академії додавали чудові музичні номери у виконанні вокального дуету “Дві Лесі” (Леся Нарольська і Леся Слющинська), 4-річної співачки Адріанки Цірки та юного скрипаля Славчика Бронзея. Так завершилося вшанування пам’яті Володимири Купчик – визначної вчительки, щирої патріотки і великої гуманістки. Так почалася велика розмова про роль і місце вчителя у нашому суспільстві, яку пропонує для широкого обговорення Львівська Ліга українських жінок. |
|
|
