Десять заповідей нічної їзди
БЕЗПЕКА
Віктор КОРБУТ
Навесні й улітку їздять у темряві більше, ніж узимку. Тому ризик потрапити в аварію вночі приблизно удвічі більший, аніж удень. Однак нічого не повинно трапитися, якщо водій дотримуватиметься простих правил нічної їзди.
Тож заповідь перша – про фари. Якщо автомобіль не має автоматичного регулювання фар чи “розумної” підвіски, що стежить за положенням кузова над дорогою, то перед нічною поїздкою вам необхідно відрегулювати світло самостійно. При одному пасажирі на задньому сидінні поставте регулятор гідрокоректора на цифру “1”. Якщо позаду їдуть двоє – на “2”. При завантаженому багажнику виставляйте “3”. Вимикайте дальнє світло, коли сідаєте “на хвіст” якій-небудь машині. Щирі джентльмени в таких випадках узагалі ставлять регулятор на “3”, тобто максимально опускають униз промені світла.
Заповідь друга – про вітрове скло. Раз на місяць мийте його до кришталевої чистоти з обох боків. Масляні розводи і легкий наліт бруду, абсолютно невидимі вдень, уночі переломлюють світло зустрічних машин у “туманності”, які можуть суттєво засліпити. А іноді доходить навіть до повної втрати видимості.
Заповідь третя – про сутінки. Включайте ближнє світло ще до настання ночі. Небезпечний для себе й інших той, хто їде в сутінках на неосвітленій машині. Автомобіль – не квартира. Заощаджувати в ньому електрику не завжди варто.
Заповідь четверта – про роз’їзд із зустрічним транспортом. Якщо ви і зустрічний автомобіль перейшли на ближнє світло, то все одно на вузькій дорозі короткотривалого осліплення не уникнути, і якусь мить ви їхатимете наосліп. Тому перед роз’їздом перенесіть ногу з акселератора на гальмо. При раптовій небезпеці цей захід зменшить час реакції на гальмування.
Заповідь п’ята – про одну фару. Якщо вам назустріч рухається одна фара, це може бути що завгодно: нормальний мотоцикліст, ненормальний автомобіліст...
Заздалегідь беремо до уваги найгірший варіант: ненормальний п’яний автомобіліст. І одну-єдину фару будемо вважати його правою фарою. Тому приготуємося звернути на узбіччя...
Заповідь шоста – про хамів. Не можна по-іншому назвати тих, хто залишає дальнє світло при роз’їзді із зустрічним автомобілем. Роз’їжджаючись із хамом, дивіться трохи вбік, на узбіччя. Так ви уникнете повного осліплення навіть від дальнього світла.
Заповідь сьома – про підйоми і спуски. Під’їжджаючи до підйому, пам’ятайте, що якщо зверху, на гребені пагорба, з’явиться зустрічний автомобіль, він неминуче засліпить вас навіть ближнім світлом (правильно відрегульовані фари світять трохи вниз). Будьте до цього готові. А перед спусками враховуйте, що ви так само засліпите інших водіїв.
Заповідь восьма – про незнайому дорогу. Коли вночі їдете незнайомою дорогою, кожен поворот сприймайте як небезпечний. Ніч скорочує кут зору і точність сприйняття. Віраж може виявитися крутішим, із гіршим покриттям, зі старою покришкою, що валяється посередині дороги. Коротше, швидкість має бути такою, аби потім не хапатися за голову.
Заповідь дев’ята – про вантажівки. Остерігайтеся нічних вантажівок. Їхні справжні розміри не завжди збігаються з позначеними габаритними вогнями. Вантажівка може виявитися на кілька метрів “довшою” чи навіть “ширшою”.
І, нарешті, заповідь десята – про себе самого. Далекі прабатьки людини не були нічними тваринами. Ніч – незвичне для нас середовище. Особливо це стосується зору. У далекій поїздці можна тримати під язиком шматочок лимона, аби підвищити гостроту нічного зору. Такий прийом використовували, до прикладу, льотчики під час Другої світової війни при нічних бомбардуваннях.
|
|
