СВІТООГЛЯД
Імунітет президента обмежено
Парламент Франції ухвалив у першому читанні законопроект щодо обмеження імунітету президента країни. Про це повідомило радіо “Свобода”. Згідно з документом, глава держави може відповідати перед судом за правопорушення, що не є пов’язаними з виконанням ним службових обов’язків. Досі президент Франції користувався практично повним імунітетом протягом усього терміну перебування при владі. Оглядачі, однак, вважають малоімовірним те, що новий закон набере чинності до президентських виборів наступного року.
Інтерв’ю екс-президента з-за ґрат
Слободан Мілошевич, екс-президент Югославії, дав перше інтерв’ю з в’язниці. Як повідомляє радіо “Свобода”, белградський часопис “Бліц нюз” подає ексклюзивну розмову з колишнім главою держави. На запитання газети він, імовірно, відповів через своїх адвокатів. Мілошевич заявив, що його заарештували прихильники НАТО, бо він нібито став на перешкоді Північноатлантичному альянсу. Екс-президент вважає себе моральним переможцем у війні з НАТО. Мілошевич заявив, що вважає звинувачення Гаазького трибуналу безпідставними.
Виплату компенсацій розпочато
Уповноважений уряду Німеччини з питань виплати відшкодування колишнім підневільним робітникам Третього рейху Отто граф Ламбсдорф вважає свою місію виконаною. Як зазначив Ламбсдорф під час візиту до Будапешта, за виконання подальших завдань, пов’язаних із виплатою компенсацій, відповідає фонд “Пам’ять, відповідальність, майбутнє”. За повідомленням радіо Deutsche Welle, тим часом Чехія стала першою східноєвропейською країною, в якій у вівторок було розпочато виплату компенсацій колишнім невільникам. Право на отримання компенсацій мають десять тисяч громадян цієї країни. Усього ж у світі нараховується близько півтора мільйона осіб, які можуть претендувати на відшкодування за підневільну працю на німецьких підприємствах за часів Другої світової війни.
Врегулювання конфлікту в Придністров’ї
Можливості політичного врегулювання конфлікту в Придністров’ї обговорили учасники конференції, яку було організовано Фондом імені Фрідріха Еберта. У форумі взяли участь представники ОБСЄ, Молдови, Придністров’я та України. Зараз у фокусі уваги перебувають дві важливі проблеми – створення зони безпеки між двома сторонами та остаточне виведення російських військ з Придністров’я до кінця 2002 року. Залишається також незрозумілим, хто потім контролюватиме дотримання перемир’я. Представник українського міністерства закордонних справ Євген Левицький вважає, що конфлікт у Придністров’ї становить небезпеку не лише для окремого регіону, а й для всієї Європи, оскільки він може спалахнути будь-якої миті. Київ офіційно не визнає Придністров’я, але Одеська, Херсонська та Вінницька області підтримують тісну співпрацю з цим регіоном.
Споживання чорної ікри можуть заборонити
Міжнародна установа, яка регулює торгівлю рідкісними видами природи, – CІTES – на нараді у Парижі має розглянути пропозицію щодо заборони на імпорт чорної ікри через зменшення популяції осетрів. За повідомленням радіо Бі-Бі-Сі, 90 відсотків чорної ікри надходять на світовий ринок із Каспійського моря. Попри те, що прикаспійські держави виловлюють незначні обсяги осетрів, за оцінками CІTES, браконьєри і перемитники виловлюють принаймні у десять разів більше. Минулого тижня Росія, Азербайджан, Казахстан і Туркменистан погодили спільні заходи з боротьби із нелегальною торгівлею, втім, на думку багатьох експертів, пропозиція CІTES щодо запровадження міжнародної заборони на імпорт чорної ікри є останньою надією на те, щоби зупинити зменшення популяції осетрів.
|
|
