BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 19-20 ЧЕРВНЯ 2001 року |

Живий щит дрогобицької влади

ГРОМОВІДВІД

Вікторія САДОВА

Незважаючи на те, що підлеглі міського голови Дрогобича таки прилюдно визнали порушення законів України у справі, пов’язаній із зникненням настінних темперних малюнків Брунона Шульца, 79-річний власник помешкання, у нежитловій комірчині якого німецький кінодокументаліст Беньямін Гайслер у лютому ц.р. виявив фрески, і далі наполягає на чинності свого рішення передати фрагменти стінопису до Інституту Голокосту “Яд Вашем” у Єрусалимі й протестує проти створення музею Шульца у колишній віллі шефа дрогобицького гестапо, вважаючи, що це аморально.

Заява Миколи Калюжного від 12 червня з’явилася на шпальтах підконтрольної дрогобицькій владі газети минулої п’ятниці. Уперто стоячи на своєму, Микола Федорович зневажає не тільки чинне законодавство, а й громадську думку та зусилля людей доброї волі з багатьох країн, які налаштовані заснувати Центр міжнародних зустрічей і примирення саме в тому будинку, де пощастило віднайти останні малярські твори митця світової слави, створені незадовго перед трагічною загибеллю від кулі нациста.

У листі до ЗМІ Микола Калюжний не приховує, що коли б навіть питання передачі фресок до “Яд Вашем” постало перед ним тепер, він учинив би так само, однак нині не проти, аби те, що залишилося від розписів, забрав краєзнавчий музей.

Проте основний лейтмотив цієї розлогої епістоли – у виправданні дій високих дрогобицьких посадовців, із якими він контактував у справі фресок. Скидається на те, що лист Калюжного, який не дійшов до інших ЗМІ, крім місцевого друкованого органу рад, покликаний стати громовідводом для владної верхівки, запідозреної громадськістю у махінаціях або посадовому недбальстві, що спричинило до варварського руйнування пам’ятки та її викрадення.

Та не треба бути фаховим текстологом, щоб помітити разючу схожість змісту листа Миколи Калюжного й висловлювань його доньки Лариси, яка потакаючи у всьому міським владцям, твердила на прес-конференції 7 червня в дрогобицькій ратуші слово в слово те саме, зокрема наголошуючи на нешляхетній поведінці першовідкривачів темпери Шульца і всіляко виправдовуючи як батькові вчинки, так і дії міського голови, його заступника та завідувача відділу культури й мистецтв. Те, що лист Калюжного змальовує роль цієї владної трійці у вигідному для неї світлі, не викликає здивування. Адже світоглядно і Калюжний – колишній працівник радянських органів, і Радзієвський – колишній перший голова міському КПРС, стоять на однакових позиціях. До речі, саме колишньою партійною приналежністю їх обидвох можна пояснити й факт вільного доступу до квартири Калюжних помічника члена ЦК компартії і нардепа Голуба, Євгена Виноградова, у той час, коли всім іншим журналістам й мистецтвознавцям у цьому відмовляли. “Одним миром мазані”, “Підпільний міськом діє”, “Рука руку миє”, “Крук крукові ока не вип’є”, – так характеризують у приватних розмовах дрогобичани цей феномен.

Порівнюючи стиль нелегітимної дарчої Калюжного та його останньої заяви, важко повірити, що розбитий двома інсультами інвалід, який тривалий час прикутий до ліжка внаслідок перелому головки стегна, є єдиним автором такого розлогого й велемовного листа, в якому надто ретельно описано загальники й надто туманно – конкретні подробиці, що стосуються суті справи. Особливу цікавість викликає версія Калюжного щодо того, хто саме повідомив його про прибуття представників “Яд Вашем” та в присутності яких посадових осіб відбувалася змова, внаслідок якої і стало можливим демонтування темперного стінопису і перемитництво національного надбання, зовсім не належного Калюжним на правах особистої власності. До речі, Калюжний жодним словом не прохопився й про суму гонорару за сприяння у руйнуванні нововиявленої пам’ятки.

Як би там не було, а розрахунок тих, хто впевнений, що ветеран й інвалід Великої Вітчизняної війни, учасник сталінградської битви, працівник радянських органів, уникне відповідальності за скоєне, таки не позбавлений логіки. Бо коли б прокуратура і висунула проти нього якісь звинувачення, немічний Калюжний, зважаючи на його стан здоров’я, не зміг би навіть просто фізично з’явитися на судове слухання. Відповідно, жоден присуд – яким би він не був – навряд чи змінив би життя цієї родини, окрім випадку, коли б мірою покарання суд вирішив призначити конфіскацію нерухомості на відшкодування завданих державі збитків.

Але такий розрахунок хибний. Бо суд може розглядати не тільки міру причетності Калюжного у сприянні перемитництву державних цінностей, а й міру відповідальності влади, яка не вбачала жодного криміналу в порушенні пам’яткоохоронного законодавства. Адже закон однозначно покладає відповідальність за збереження щойно виявленої пам’ятки до часу внесення її в охоронний реєстр саме на місцеві органи виконавчої влади. Тому будь-яка бездіяльність цих органів щодо захисту національного скарбу може бути витлумачена як злочинне недбальство. І тоді перед цим законом доведеться відповідати навіть мерові Дрогобича Олексієві Радзієвському, який торочить, що таких законів не знає, хоч це не заважає йому вважати себе гарантом дотримання законності в місті.

Владі не тільки на руку стан немічних Калюжних. Будь-яке погіршення цього стану, може бути витлумачене спекулятивно: от, мовляв, до чого розтривожили родину. А родину, до речі, ніхто б не тривожив, коли б вона твердо дотримувалася закону і угод, за якими зобов’язувалася охороняти темперний стінопис. Тепер же скидається на те, що Шульцові твори варто охороняти від самого власника помешкання, який, подейкують, заявив, що порубає їх, коли йому докучатимуть. Непокоїть і його думка, висловлена у “Фактах”, що “німці, співвітчизники яких у роки війни убили в Дрогобичі 20 тисяч євреїв, просто не мають морального права розповідати про Бруно Шульца”. А на маєш, фашисте, отримуй гранату! У Німеччині, яка всіляко спокутує злочини нацистів, цього б просто не зрозуміли. Однак дрогобицька влада потурає таким настроям, бо їй соромно дивитися в очі німецьким кінодокументалістам Гайслерам, яких вона публічно обмовляла у сприяннях крадіжці за принципом: “Тримай злодія!”.

P.S. За іронією долі, від минулої п’ятниці у Львівській державній галереї мистецтв на виставці “Ар-деко” демонструється рисунок Брунона Шульца 20-их років “Зустріч”.

POSTUP - ПОСТУП
№93 (751),
19-20 ЧЕРВНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Маріонетка
·В НОМЕРІ
·Червоноградські шахтарі мають намір іти на Львів
·Король знову при владі

ПОГЛЯД
·Вам комуністи потрібні?
·Ланцюгові пси історії?

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Цього разу Папу мало не підірвали
·Сиріт менше, ніж охочих їх усиновити
·Референдум: із вулиці - в гуртожиток
·КРИМІНАЛ
·Відкрито консульський пункт
·Конституція і науковці
·Понтифік подарує... воду
·Львівську бруківку роблять в"язні
·А чи був скарб?

ПОСТУП З КРАЮ
·Нова оксамитова революція
·Потебенько майже у відставці
·Усі купюри по 10 гривень - фальшиві
·КРАЄВИД

ПОСТУП У СВІТ
·СВІТООГЛЯД
·Анархісти загнали "Велику сімку" на пароплав
·Монарх знову при владі
·Йорданія не приймає палестинських терористів
·Шпигун домовився з прокуратурою

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Любомир Буняк: нафтопровід "Одеса - Броди" будується не для Росії чи Америки, а для України
·Львівське пиво розливається тільки у Львові
·Паломники спілкуватимуться мобільно
·Мідний гігант

АРТ-ПОСТУП
·Живий щит дрогобицької влади
·ОПТИМІСТИЧНИЙ ПОСТСКРИПТУМ
·Некомпетентність може бути злочинною

ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ
·ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!
·ПОЛЕМІКА

СПОРТ-ПОСТУП
·"Поступ": майже в яблучко...
·"Рома" - чемпіон, Капелло - Мойсей
·Сьогодні Україна матиме чемпіона
·Фундамент заклали
·Хаккінен відвідав Київ
·Пономарьов і Волокітін - герої європейської першості

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·Брітні Спірс загинула в автокатастрофі