BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 16-17 ЧЕРВНЯ 2001 року |

Архистратига Михаїла не ображали

АРГУМЕНТИ

Ігор ГАВРИШКЕВИЧ

Публікація статті “Як Архістратига Михаїла образили” в одній із поважних львівських газет (“Поступ” ч. 84 від 17-23 травня 2001 року) викликала здивування в багатьох її читачів, бо подала неперевірену інформацію, яка може спотворити уявлення непоінформованих громадян про справжній перебіг створення скульптури Архистратига Михаїла і верхньої частини меморіалу Воїнам УГА на території музею “Личаківський цвинтар”.

Головний лейтмотив згаданої статті полягає в тому, що нібито “керівництво Личаківського кладовища в особі родича нашого пана бургомістра відмовилося встановлювати статую Архистратига Михаїла, яка мала б увінчувати центральну колону меморіалу, а вирішило собі ціхо-ша, як то в нас прийнято, вліпити там щось зовсім інше”. Стверджувалося також, що начебто я давно це плекав і створював перед авторами різні перепони.

В цілому стаття збила з пантелику багатьох і справила на них враження, ніби Архистратига підмінили. В результаті, замість одного встановили іншого. При тому мене висміяно достатньо гостро. Автор також не оминув можливості покепкувати над міським головою, якого неправдиво називає моїм родичем.
Виникає природне запитання: “Чи було для такої статті достатньо підстав?”.

Аби відповісти на це запитання, необхідно розповісти про те позитивне і негативне, з чого все почалося.

Уже сам вибір місця для меморіалу Воїнам УГА на Личаківському цвинтарі на полі № 76 має велике політичне навантаження і саме його оприлюднення викликало великий спротив серед багатьох депутатів та громадських і політичних діячів. Мені випала нелегка доля реалізації “невдалого” місця. Протистояння вдалося вгамувати.

Найнепримиренніші тільки тепер, у завершальній стадії будови першої черги меморіалу і встановлення Архистратига, почали визнавати вдалим не тільки вибране місце, а й реалізований проект, авторами якого є скульптори Д. Крвавич, М. Посікіра та архітектор М. Федик. Одна із вагомих причин протистояння полягала в тому, що вибране місце було неприглядним, болотистим, порослим кущами, хворими деревами і самосівом, багато з них погрожували впасти.

Відповідно до розпорядження міського голови, велика частка відповідальності за все: вибір, підготовку місця та укладання угоди на виготовлення проекту припадала на мене.

Я дав розпорядження щодо розчищення і формування місцевості під меморіал, який викладено в технічному завданні замовника – “Музею “Личаківський цвинтар”. Авторський колектив виконав за угодою ескізи проекту (концепції меморіалу).

Макету меморіалу автори не виконували, і за нього взялися інші – Ю. Столяров, Н. Гайда та О. Гулеватий. Технічну документацію розробив інститут “Містопроект”, де, до речі, і працює один із авторів, архітектор М. Федик. Початок будівництва був надзвичайно складним, бо не було коштів, а до зустрічі Президентів двох держав – України і Польщі у Львові, під час якої передбачалося покладання квітів на символічну могилу Воїнам УГА, залишалося дуже мало часу.

Необхідно було терміново збудувати фундамент із бетонних свай, основу (діаметр 5 м) з граніту і хоча б гранітну колону (висота 12 м). 3авдання не з простих, адже гранітних колон таких розмірів у Львові ще ніхто не встановлював.

Міський голова зобов’язав нас у стислий термін за мінімальні кошти виконати вищезазначений обсяг робіт. Необхідно було діяти оптимально. На перший погляд, все виглядало нереально для виконання. Організація виготовлення бетонної основи починалася для мене своєрідним бойовим хрещенням.

Гранітна основа і колона мала Замовника, але ще чекали свого Виконавця. Один із авторів проекту запропонував виготовити основу і колону на підприємстві, яке оцінило їх вартість у 1,5 млн. грн. (Це у 1998 р.). Через відсутність коштів у Львівській міській раді ми були змушені вести досить жорсткі переговори щодо зниження вартості аж до 850 тис. грн., але і ця сума була завеликою. Довелося терміново шукати іншого Виконавця, який на засадах бартеру міг би значно зменшити вартість. Для нас і для мене особисто вирішення цього питання стало справою честі. Нам дуже пощастило в тому, що тоді ми зустріли керівника фірми “Ренесанс”, депутата першого демократичного скликання Олексу Криськіва. Знаючи мене та міського голову ще з депутатської роботи у 1990-1994 рр., він ґречно погодився допомогти нам виготовити гранітну основу і колону за досить низьку ціну. До речі, у міській Раді в це мало хто вірив.

Уся гранітна частина пам’ятника мала коштувати трохи більше, ніж 400 тис. грн. Криськів дотримав свого слова. За угодою зійшлися в ціні й оперативно встановили граніт. Для мене це було великим успіхом. А в міській Раді тоді з’явилися чутки, ніби мені в цьому допоміг міський голова і що ніби він мій родич. Згодом ці чутки підхопили деякі поважні газети у Львові та за кордоном.

Дійшла черга до проектування і виготовлення скульптури Архистратига. Поки з авторами погоджували суму гонорару – 214 тис. грн. чи 266 тис. грн., у львівському міському бюджеті не стало коштів не тільки на згаданий гонорар, а й на зарплату лікарям і вчителям, на придбання ліків для важко хворих.

Тоді ми звернулися до Кабінету Міністрів України. Ціною наших значних зусиль спільно із міським головою м. Львова у Державному Комітеті будівництва, архітектури і житлової політики вдалося погодити всі технічні витрати на меморіал за винятком гонорару і всієї вартості Архистратига, бо автори не підписали угоди про гонорар на суму 214 тис. грн. (хотіли 266 тис. грн.). Таким чином, з вини авторського колективу ми втратили фінансування з Держбуду на створення статуї Михаїла Архистратига.

Довелося шукати коштів в інших можливих джерелах фінансування. Міському голові Львова вдалося домовитися з міським головою Києва про виділення необхідних коштів. Депутати Київської міської ради, які, до слова, приїздили до Львова для ознайомлення із загальним проектом концепції меморіалу, погодили суму у 300 тис. грн. для оплати за гонорар і технічне виготовлення Архистратига Михаїла.

За київськими мірками, цієї суми з натяжкою, але достатньо для всіх витрат за згадану статую. Між іншим, частка чистого (без податків) авторського гонорару з цієї суми становила не мало, але й не так уже багато (за мірками митців) – трохи більше, ніж 33 тис. грн. Та крім цього, було відомо, що авторам, за рішенням сесії міської Ради, за проектні ескізи приватизували творчі майстерні на суму 17 тис. грн., а фірмі – їх представникові виплачено 14 тис. грн. за часткове створення гіпсової моделі Архистратига.

Не маючи жодної можливості підвищення гонорару авторам, у листі ми звернулися до них із проханням погодитися на існуючі умови оплати і підписати відповідну угоду на створення скульптури Архистратига. Та згоди авторів не було.

Незважаючи на те, що всі встановлені терміни минали, вони ніяк на це не реагували, подавали мені все нові протоколи Художньої ради, в яких кожного наступного разу фігурували все вищі гонорари.

За роз’ясненням Міністерства Юстиції України від 16.02.2001 р. “Розмір авторської винагороди (сума гонорару авторів) за створення і використання твору встановлюється в авторському договорі...”. Отже, аби договір був підписаний, необхідна згода його сторін. Протокол Художньої ради із визначенням суми гонорарув даному випадку не є аксіомою і може служити тільки орієнтиром для погодження її сторонами угоди. Саме непоступливість авторів і, як результат, відсутність угоди зумовили згодом зниження їхнього ж гонорару, адже якби автори своєчасно згодилися укласти угоду на суму 214 тис. грн., ці кошти прийшли б із Держбуду до Львова за одним кошторисом, за яким ідуть інші цільові кошти, призначені для технічної частини меморіалу.

Тому ми змушені були вдатися до відвертого і жорсткого тиску на митців у спосіб можливого укладення угоди з іншими авторами на умовах оплати гонорару, тобто вже 50-60 тис. грн. Звичайно, така потужна фігура у мистецтві, як Д. Крвавич так просто не міг здатися, наприклад, мені як “своєму” колишньому студентові, і я це усвідомлював.

Було Вирішено в законному порядку скористатися наявністю Тендерного Комітету, за яким відповідальність за створення скульптури покладалася на скульптурну фабрику. Ми вважали, що залежність всіх скульпторів від адміністрації скульптурної фабрики свого досягне, й авторський колектив погодиться укласти угоду бодай зі скульптурною фабрикою.

Сьогодні їх скульптура стоїть на гранітній колоні меморіалу, а в мене в душі залишився дуже неприємний відбиток не тільки від процесу “співпраці” з авторським колективом, а й від моралі, якою вони керуються у своєму мистецькому житті та й від того, що вони так і не усвідомили власних помилок, через які не досягли своєї мети, радше, не наблизилися до неї. Один із авторів є професором, проректором з науки Академії Мистецтв, Народним художником України, можливо, він має підстави претендувати на вищий гонорар, ніж отримав. Однак уже названі, на жаль, причини й особливо фатальний брак коштів поставили перед нами лише один вибір – вкластися у суму коштів, яку надали в наше Розпорядження.

Автор: Директор музею “Личаківський цвинтар”

POSTUP - ПОСТУП
№92 (750),
16-17 ЧЕРВНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Буш і Кваснєвський допоможуть Україні
·B HOMEPI
·Нагороду поєднання вручить Папа Римський

ПОГЛЯД
·Ви Ющенкові вірите?
·фах політика

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·ЛТБ: верхи не можуть, а низи не хочуть. Жити по-старому
·Зимові канікули розпочнуться восени?
·Комісії з Києва та Львова об'єднають дії
·Потреби неповносправних враховано
·Травматологам роботи не бракує
·Звинувачують... кіно
·ОРТПЦ можуть знеструмити
·Який був одяг на вбивці?
·У медиків - свято

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Леся Ґонґадзе вимагає провести ще одну експертизу
·Щасливий день судді Миколи Замковенка
·Олег Заверуха: В Україні існують правозахисні організації, але відсутня правозахисна система

ПОСТУП У СВІТ
·Як поживають Мілошевичі?
·Монархістам пророкують перемогу
·Пекін озброює Фіделя Кастро
·У Білорусі діяв "ескадрон смерті"
·СВІТООГЛЯД

АРТ-ПОСТУП
·НАША АФІША
·Повернути викрадені пам'ятки мистецтва!
·Постмодерний цілунок Вайльду
·Культура потребує захисту

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·НАСА не потребує точки опори
·Створено рятувальний жилет для пілотів
·Відтепер кіно можна... понюхати
·Земля ще й світиться
·Скільки зірок на небі?
·Свічки забруднюють середовище

ДИСКУРС У ПОСТУПІ
·Подібних ікон в Україні вже небагато
·Архистратига Михаїла не ображали

ДУХОВНИЙ ПОСТУП
·Православні церкви в Україні
·Рік Маркіяна Шашкевича

ЗДОРОВИЙ ПОСТУП
·Цей неприємний "мозольний діагноз"
·Сонце буває небезпечним
·Сальєрі не винен?!

СПОРТ-ПОСТУП
·Чемпіона України визначить "Дніпро"
·Гончара таки дискваліфікували
·Збірна України на Чемпіонаті світу
·СПОРТ-БЛІЦ

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР