Земля ще й світиться
КЛІМАТ
Тарас АНТИПОВИЧ
Ще Леонардо да Вінчі свого часу стверджував, що світло, яке робить темну частину видимого Місяця помітною для спостерігача, падає з нашої неньки-Землі, а не з нашого супутника. Зараз учені дійшли висновку, що, вимірюючи зміни та величину “земного світла”, можна вивчати і прогнозувати зміни клімату нашої планети.
Ще десять років тому Стівен Кунін, професор теоретичної фізики Каліфорнійського університету, опублікував роботу на цю тему. Кількість сонячного світла, яку Земля відбиває назад, у космос, називається науковим терміном “альбедо”. Так от, альбедо залежить від багатьох факторів, до яких належать: кількість хмарності, зміни площі льодовиків, пори року і, відповідно, опади, головним чином – сніг. Зрозуміло, що снігова поверхня краще відбиватиме сонячне світло, аніж, скажімо, тайга чи джунглі.
Кунін висунув гіпотезу, що можна вивчати відбите від Землі світло упродовж тривалого часу, що дасть можливість помітити зміни у кліматі нашої планети.
Якщо на Землі внаслідок парникового ефекту стає тепліше, як це передбачають науковці, то це повинно вплинути на кількість снігу та крижаного покрову планети, що, у свою чергу, відповідно зменшить “сяйво” Землі.
У 1994 році науковці розпочали експерименти з дослідження і вимірів альбедо. Було помічено, що у різні пори року яскравість “світла” нашої планети коливається у межах 20 відсотків. Це абсолютно суперечить усім теоріям, що існували доти.
Більше того, виміри показали, що яскравість земного світла постійно знижується. За останні 5 років “сила світла” Землі зменшилася на 2,5 відсотка, відтак уже можемо говорити про дію парникового ефекту. Науковці вважають, що припустима межа становить не більше одного відсотка за такий період часу.
Є й і інші пояснення феномена зменшення альбедо. Виявляється, яскравість відбитого нашою планетою світла залежить також і від магнітної активності сонця.
Науковці вважають, що зміни у світінні Землі відкриють не лише масштаби парникового ефекту, а й інші зміни у планетарному кліматі. Планується також найближчим часом запустити у дію глобальну систему спостереження за світлом нашої планети. Кожна ланка цієї системи, яка обов’язково буде оснащена потужним телескопом, коштуватиме близько 20 тисяч доларів США. У найближчі місяці три перші такі станції запустять на земну орбіту з азіатських космодромів.
|
|
