ЛТБ: верхи не можуть, а низи не хочуть. Жити по-старому
СКАНДАЛ
Тетяна НАГОРНА
Скандал довкола цензури на Львівському телебаченні не вщухає. Працівники Львівської державної телерадіокомпанії продовжують спростовувати публічні заяви свого керівництва про відсутність грубого втручання адміністрації у творчість журналістів і об’єктивно невмотивованого закриття програм.
Передучора з черговою заявою виступив голова профспілки та член програмної ради ЛТБ Петро Остапишин, який сказав, що цензура на Львівському телебаченні існує в чистому вигляді, що адміністрація не рахується з колективом і підпадає під вплив “сильних світу цього”, як у старі радянські часи, незаперечно виконуючи прямі вказівки зверху.
Щоправда, такого висновку Петро Остапишин дійшов щойно тепер, коли з ефіру зняли його власну програму “Кава по-львівськи”, гостем якої того разу мав бути лікар Орест Абрагамович. “Програму зняли з ефіру ще тоді, коли її ніхто не бачив. Очевидно, керівництво ЛТБ отримало з цього приводу чітку вказівку, бо хтось, знаючи настрої пана Абрагамовича боявся, що він там говоритиме про конкретні факти хабарництва у своєму вузі, називатиме суми та прізвища.
Згодом Ярослав Климович у програмі “Актуальне інтерв’ю” розповідав, що причина невиходу моєї передачі – наявність у ній слідів приватних “розборок” між адміністрацією Медуніверситету й лікарем Абрагамовичем. Доводилося мені чути і про те, що в передачі йдеться про жидів, чи ще щось, що ніяк не годиться для ефіру”, – говорить Остапишин. Гість “Кави по-львівськи” справді говорив про хабарництво (в цьому змогли переконатись усі охочі журналісти, для котрих Петро Остапишин влаштував перегляд програми), однак не називав ані прізвищ, ані сум. Говорив Абрагамович і про наслідки, до яких призводить подвійна мораль вищої школи: відсутність національних кадрів, некваліфікованість випускників вузів (за його словами, третина дипломованих медиків не придатна до роботи), а як наслідок – і підвищення смертності в Україні тощо. Словом, тема розмови, яку так і не почули глядачі ЛТБ, була справді проблемною і такою, що могла спричинити не надто приємний для чиновників од медицини та керівництва вищих навчальних закладів поголос.
Однак і надто сміливою її назвати важко. Хіба що за мірками аж надто обережного (“ручного”?) ЛТБ, яке схильне описувати нашу дійсність у надто рожевих барвах.
А тим часом генеральний директор Львівської ОДТРК Ярослав Климович розіслав у місцеві ЗМІ та офіси деяких політичних партій папір під назвою “Звернення колективу ЛОДТРК, прийняте одноголосно на профспілковій конференції 31 травня 2001 року”. Тут ідеться про “розум, честь і совість” працівників ЛТБ, котрі нікому не дадуть скомпрометувати свої чесні імена, а тим паче використати себе в чиїхось власних непевних інтересах. Натомість Петро Остапишин, який, нагадаємо, є головою профспілки ЛТБ, цілком офіційно заявив, що ніхто, в тому числі й він сам, цього звернення не підписував.
|
|
