Закон джунглів і автозаправки
ОГЛЯД
Василь СКРІБА
Утворення на Західній Україні так званого “бензинового синдикату”, про який “Економічний Поступ” писав у вівторковому випуску, – це лише одна грань тих процесів, які тепер відбуваються на ринку нафтопродуктів у регіоні, зокрема й на Львівщині.
Днями наш кореспондент зустрівся із заступником начальника управління вугільної промисловості і паливно-енергетичного комплексу Львівської облдержадміністрації Миколою Москалем, який погодився зробити короткий огляд цього ринку. Звісно, у масштабах нашої області.
Нафтопродукти
Отож, за словами п. Москаля, цього року зросло, і доволі суттєво, використання бензину і дизпалива (ДП). Якщо у 1-му кварталі 2000 року воно становило, відповідно, 25,9 тис. і 27,2 тис. тонн, то за аналогічний період цього року в області було використано 35,3 тис. тонн бензину і 33,8 тис. тонн дизпалива. Різниця очевидна...
Ріст використання нафтопродуктів, як пояснив представник Львівської ОДА, відбувся, в основному, завдяки великому попитові на них серед населення в першому кварталі ц. р. Підприємства та організації, хоча й придбали дизпалива на тисячу тонн більше (21,2 тис. тонн), ніж торік, зате бензину – на стільки ж менше (12,9 тис. тонн). На думку Миколи Москаля, в тому, що населення стало більше використовувати нафтопродукти, “винна” погода. “Завдяки добрим погоднім умовам приватний транспорт більше використовувався взимку”, – сказав він.
АЗС
Зараз на ринку нафтопродуктів області, за визначенням п. Москаля, відбувається черговий етап перерозподілу. Попередній почався тоді, коли держава поступилася своєю монополією на автозаправні станції і дозволила населенню займатися роздрібною торгівлею нафтопродуктів. “Щоправда, – каже Микола Москаль, – на початковому етапі не всі спромоглися реалізувати свої наміри у вигляді хорошої стаціонарної автозаправки. Хтось користувався контейнерами, дехто взагалі працював за спрощеною схемою – за допомогою бензовозів: може, пригадуєте, як десятки бензовозів стояли по Львову і просто з них продавали пальне. Це було і не цивілізовано, й екологічно небезпечно...”.
Водночас, в області одна за одною почали з’являтись нові, приватні автозаправки. І коли їх у 1999 році назбиралося вже десь 200 (їхніми власниками були понад 100 підприємств), на ринку настала нестійка рівновага. Тривала вона недовго. На Львівщину рушили східноукраїнські компанії.
Ситуація на ринку нині така, що кількість АЗС в області росте. Так, станом на 1 січня 2000 року тут було зареєстровано 203 автозаправки, через рік – уже 250. За 1-й квартал цього року їх стало ще на 8 більше. (Усі вкупі вони в цьому ж першому кварталі дали 84 млн. грн. товарообігу, на 69 % більше, аніж торік). “Дуже стрімко розвивається львівська обласна філія компанії “Авіас”, – підкреслив п. Москаль. Ця компанія всього за рік-півтора відкрила в області 11 АЗС. “Авіас” виходить на ринок області дуже динамічно”, – відзначив наш співрозмовник. Він переконаний, що протягом року буде відчутний вплив й інших структур, які наразі лише будують свої АЗС.
На думку п. Москаля, надалі розвиток АЗС відбуватиметься за принципом “виживає найсильніший”: “З якогось моменту кількість автозаправок буде вже такою, що стане нерентабельним будувати їх традиційно, щоб захопити певну ділянку ринку збуту. Буде, як за кордоном, – поряд стоятимуть по дві-три заправки, буде жорстка конкуренція. Тоді почнеться розвиток якості послуг, їх розширення. Можливо, власники АЗС у своїй діяльності відшукають ще якісь сторони, які вабитимуть клієнта”.
|
|
