|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| ||||||||
|
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
|
|||||||
|
| ||||||||
Radiohead для RadioheadАУДІО-ГАЛЕРЕЯРоман ЗАЯЦЬ
(Radiohead, Amnesiac, 2001, EMI) На початку 1998 року, підсумовуючи музичні події щойно минулого року, всі музичні часописи та критики майже одностайно визнали альбом O.K. Computer британської рок-групи Radiohead альбомом року. Більше того, для прикладу, журнал Mojo й узагалі назвав цей диск шедевром і ключовим альбомом на тодішньому етапі розвитку рок-музики. Тоді ж, на початку 98-ого, гітарист групи Едвард о’Браян в одному з інтерв’ю, між іншим, сказав: “З часом ми почнемо записувати альбоми тільки для самих себе...” Чи можна було тоді передбачити, що це не просто жарт?.. Напевно, це так, бо той темп поступу у власному музичному розвитку, що його обрали хлопці з містечка Oxfordshire, передбачав надто швидке випередження решти рок-груп. І ось – два альбоми. Перший – Kid A – більшість фанів групи шокував, хоча також був названий “великим революційним альбомом”, а рівно через сім місяців, 4 червня вийшов другий – Amnesiac. Враження?.. Це не музика, це – магія. Це щось, що змушує вийти за межі розумного сприйняття мелодії. Страх і розпач, радість і спокій, пісні альбому – ніби тибетські мантри: музика для медитації, подорожей “закамарками” власної підсвідомості. Два альбоми створені були майже одночасно, звідси й така подібність. Але повернемося до останнього з них. Альбом Amnesiac містить 11 композицій. Кожна з них особлива настільки, що словами цього не передати. Як таких хітів узагалі немає, я радше поділив би композиції на типові для Radiohead (You And Whole Army, I Might Be Wrong, Knives Out) і такі, що своїм новаторством як мінімум дивують, а як максимум – викликають захоплення (Packt Like Sardines In A Crushd Tin Box, Pulk/Pull Revolving Doors, та, напевно, найбільш загадкова Like Spinning Plates). І остання пісня Life In A Glass House, записана у співпраці з відомим джазовим трубачем Humphrey Lyttleton-ом, вдало завершує альбом, розвіюючи страх, заспокоюючи слухача, виводячи з медитативного трансу, підкреслюючи тим самим концептуальність альбому. А на завершення – одне маленьке побажання: не роби ніяких висновків після першого прослуховування; краще послухай ще раз, а потім – ще... galereya@ukr.net |
|
|
